Чого вартує любити мистецтво?
Підбиваємо підсумки Art Basel 2018
Ось і добіг кінця тиждень ярмарку Art Basel 2018, що традиційно було проведено у швейцарському місті Базель вже у 49 раз. Чим запам’ятався захід цього року? Що шукали та купували колекціонери? На які роботи і тенденції було зроблено ставку галеристами? Відповіді на ці питання ми спробували віднайти, особисто відвідавши ярмарок цього року.
Площа Messeplatz перед головним входом до Art Basel
Колекціонери зі всього світу вирушили на Art Basel у Базелі, Швейцарія, preview якого відбулось у вівторок 12 червня, щоб побачити найкращі пропозиції від 290 галерей зі всього світу на найпрестижнішому арт-ярмарку. Вже протягом перших кількох годин відкриття було реалізовано роботу абстрактної експресіоністки Джоан Мітчелл/Joan Mitchell за $ 14 млн. Роботу було представлено на стенді галереї Hauser & Wirth.
Слід відзначити, що випадок Мітчелл, попит на роботи якої останнім часом лише зростає, виховує у публіці розуміння того, що роботи жінок-мисткинь мають продаватись за неменші суми ніж роботи їхніх сучасників (наприклад, Джексона Поллока, Віллема де Кунінга та Франца Клайна, якщо ми говоримо про випадок Мітчелл). Загалом, відмітимо, що Мітчелл викликала нову хвилю інтересу до т.з. жіночого мистецтва.
Джоан Мітчелл/Joan Mitchell
Роботу було представлено галереєю Hauser & Wirth
Один з впливових галеристів, Бред Горві, наголошує на тому, що попит на роботи Мітчелл серед німецьких та швейцарських колекціонерів завжди був доволі потужним, а зацікавлення творчістю Мітчелл наразі пов’язане, у першу чергу, саме з переоцінкою її ролі у русі абстрактного експресіонізму, образ якого визначили митці-чоловіки – велети сучасного мистецтва.
Сам Горві так говорить про Мітчелл: «Вона жінка-художниця, однак, вона також мисткиня, яка мала дочекатись свого часу».
Джоан Мітчелл/Joan Mitchell, Без назви (1959 р.)
Роботу було представлено галереєю Lévy Gorvy
Щоб показати, який ажіотаж утворився довкола робіт Мітчелл, наведемо кілька прикладів.
Так галерея Van de Weghe продала велетенський диптих Мітчелл No Room in the End 1977 року (розміром близько 365 х 275 см) за ціну, якій не надали розголосу.
Але ажіотаж не завжди знаменує успіх. Галерист Річард Грей не зміг продати маленьку картину Мітчелл за порівняно скромну суму у $ 2 млн. у перший день передпоказу.
Схоже, що випадок Мітчелл якнайкраще ілюструє ще і загальну тенденцію, що її відзначає Марк Спіглер, global director of Art Basel. Спіглер наголошує на тому, що часи галерей класичного типу, організованих за принципом т.з. моделі Кастеллі, вже у минулому. Наразі мега-галереї перебувають у куди менш стабільному зв’язку із мега-художниками. Крім того, шляхи розвитку інституції та самого митця, як правило, не співпадають. Нині жодна з мега-галерей не може мати гарантованої монополії на зіркового митця, котрий часто бере участь одразу у кількох проектах по всьому світу.
Слід відзначити іще низку «великих» продажів.
Роботу американського художника Філіпа Гастона/Philip Guston The Visit 1955 року було продано галереєю Hauser & Wirth за суму, про яку сам Вірт сказав лише, що цей продаж перевищив $ 14 млн. – суму, за яку тією ж галереєю було реалізовано твір Мітчелл.
Філіп Гастон/ Philip Guston, The Visit (1955 р.)
Роботу було представлено галереєю Hauser & Wirth
Також галереєю Hauser & Wirth було продано скульптуру славетної американської художниці Луїзи Буржуа/Louise Bourgeois із назвою The Three Graces за $ 4.75 млн. Цю роботу датовано 1947 роком.
Луїза Буржуа/Louise Bourgeois, The Three Graces (1947 р.)
Роботу було представлено галереєю Hauser & Wirth
Galerie Thaddaeus Ropac продала масштабну скульптуру Роберта Лонго/Robert Longo Death Star II 2017–2018 рр. одному з європейських музеїв за $ 1.5 млн., а Ruby Re-Run (Spread) 1978 року Роберта Раушенберга/Robert Rauschenberg за $ 1.45 млн.
Роберт Раушенберг/Robert Rauschenberg, Ruby Re-Run (Spread) (1978 р.)
Роботу було представлено Galerie Thaddaeus Ropac
Pace Gallery продала живописний твір Девіда Гокні/David Hockney Chrysanthemums 1996 року за $ 2.5 млн.
Девід Гокні/David Hockney, Chrysanthemums (1996 р.)
Роботу було представлено Pace Gallery
Lehmann Maupin продали гігантське полотно Макартура Бініона/McArthur Binion з серії DNA, над якою митець працює вже кілька років поспіль, за $ 450 000. Цю роботу було представлено у рамках програми секції Unlimited.
Крім того, слід відзначити успіхи й Susanne Vielmetter Los Angeles Projects, якій вдалось, у підсумку, реалізувати п’ять полотен американської художниці Сейді Беннінг/Sadie Benning; три роботи Чарльза Гейнса/Charles Gaines; картину Ніколь Айзенман/Nicole Eisenman; три полотна Семюеля Леві Джонса/Samuel Levi Jones; а також близько дюжини широкоформатних фотографій Pope.L, які всі було продано ванкуверському колекціонерові.
Ціни Susanne Vielmetter Los Angeles Projects стартували від $ 10 000, верхня ж цінова межа була $ 200 000.
Ніколь Айзенман/Nicole Eisenman, Morning Affirmations (2018 р.)
Роботу було представлено Susanne Vielmetter Los Angeles Projects
Семюель Леві Джонс/Samuel Levi Jones, Stephon Clark (2018 р.)
Роботу було представлено Susanne Vielmetter Los Angeles Projects
Сейді Беннінг/Sadie Benning, Blow up 14 (2018 р.)
Роботу було представлено Susanne Vielmetter Los Angeles Projects
Pope.L, Dipytch (2015 р.)
Роботу було представлено Susanne Vielmetter Los Angeles Projects
Визначними були успіхи і Kate McGarry Gallery. Так галереї вдалось знайти покупця для трьох серій Mboya Series 2016 року Самсона Камбалу/Samson Kambalu, що було продано по $ 20 000 кожну. Також Kate McGarry Gallery було продано і кілька робіт американського художника B. Wurtz за цінами від $ 5 200 до $ 10 000. Окрім того, цією галереєю було продано Octopus with Fish 2017 року новозеландської художниці Франсіс Апрічард/Francis Upritchard, яку було презентовано вперше у рамках програми 57 Венеційнської бієнале.
Франсіс Апрічард/Francis Upritchard, Octopus with Fish (2017 р.)
Роботу було представлено Kate McGarry Gallery
Є чим похвалитись і Pilar Corrias. Ця галерея продала полотно іранської мисткині Тали Мадані/Tala Madani; скляну мозаїчну роботу Zarina з нової серії пакистанської художниці Шазії Сікандер/Shahzia Sikander за $ 90 000; кілька робіт Айана Чена/Ian Cheng, а також полотно американки Крістіни Кварлес/Christina Quarles.
Ціни боксу Pilar Corrias перебували у межах від $ 20 000 до $ 290 000.
Maureen Paley було продано розписну бронзову скульптуру Ребекки Ворен/Rebecca Warren Aurelius 2017 року іспанській фундації за $ 50 000.
Ребекка Ворен/Rebecca Warren, Aurelius (2017 р.)
Роботу було представлено галереєю Maureen Paley
Справжньою знахідкою ярмарку та для нас особисто стала робота американської художниці Дорін Гарнер/Doreen Garner, Red Rack of Those Ravaged and Unconsenting. Проект присвячено історії медичних експериментів над чорношкірими жінками. Цією мультимедійною скульптурою Гарнер звертається до конкретного та призабутого історичного епізоду: «батько сучасної гінекології», доктор Джеймс Меріон Сімс, проводив вагінальні операції на жінках-рабинях без застосування анестезії, оскільки вважав, що чорношкірі жінки мають більшу толерантність до болю. Авторка наголошує на тому, що расове питання у медицині є актуальним і понині.
Підвішуючи силіконові підсвічені червоним світлом шматки-фрагменти жіночого тіла на металевих гачках, Гарнер відтворює атмосферу скотобійні та створює своєрідний портрет принижень, яких зазнавало чорношкіре тіло від медичних експериментувань, і зображення яких митцями прийнято було уникати.
Роботу було продано європейському колекціонерові за $ 40 000 вже на другий день ярмарку.
Дорін Гарнер/Doreen Garner, Red Rack of Those Ravaged and Unconsenting (2018 р.)
Роботу було представлено галереєю JTT
Дорін Гарнер/Doreen Garner, Red Rack of Those Ravaged and Unconsenting (2018 р.)
Роботу було представлено галереєю JTT
Ганс Оп де Бек/Hans Op de Beeck, The bed a raft, the room the sea, and then I laughed some gloom in me
Sculpture (2018 р.)
Роботу було представлено галереєю Galleria Continua
Філіпп Паррено/Philippe Parreno, Happy Ending (2017 р.)
Роботу було представлено галереєю Pilar Corrias
П’єро Манзоні/Piero Manzoni, Merda d’artista (1961 р.)
Роботу було представлено галереєю Galleria dello Scudo
Елмгрін і Драгсет/Elmgreen & Dragset, Statue of Liberty (2018 р.)
Роботу було представлено галереєю König Galerie
Маріель Нойдекер/Mariele Neudecker, фрагмент роботи What If We All Just Stopped? (2018 р.)
Роботу було представлено галереєю Galeria Pedro Cera
Паскаль Мартін Таю/Pascale Marthine Tayou, Colorful Stones (2018 р.)
Роботу було представлено галереєю Galleria Continua
Рон Терада/Ron Terada, TL; DR (2017–2018 рр.)
Роботу було представлено галереєю Catriona Jeffries Gallery
Проте, якщо ви думаєте, участь в Art Basel – це шлях паморочливого збагачення, мусимо вас попередити, що сама участь є справою дуже затратною і зовсім не гарантує, що, у підсумку, прибутки перекриють витрати – відзначає Нейт Фрімен, автор-дописувач Artsy.
Так одна дилерка заявляє, що її галерея щорічно витрачає близько $ 320 000 на те, щоб представляти себе на заході. Такі витрати зумовлені синхронною участю в програмі основного ярмарку Art Basel, у секції Unlimited та у паралельній програмі: Parcours і двох інших секторах ярмарку.
Представниця однієї з міжнародних галерей сказала, що сума, яку було витрачено на участь, склала $ 400 000 і, незважаючи на достатній обсяг продажів, щоб повернути цю суму у двократному обсязі, слід було точно дотримуватися бюджету: персоналу було сказано уникати додаткових/непередбачуваних витрат (наприклад, таксі в місті чи частування напоями з клієнтами). Дилерка цієї міжнародної галереї заявила, що лише найбільші галереї – багатогалузеві велетні арт-ринку, авторитет яких не залежить від тимчасових віянь моди, які можуть обійти всі маленькі галереї в одну мить, можуть дозволити собі витратити $ 400 000 на ярмарок без остраху. Участь в Art Basel для багатьох є питанням не стільки прибутку, скільки престижу. Art Basel, у першу чергу, – це майданчик для встановлення нових зв’язків, обміну контактами, що пізніше можуть перерости у плідну співпрацю, а також найбільш сприятливий для формування розуміння роботи сучасного арт-ринку захід. Це саме той випадок, коли досвід є безцінним.
Вміння купувати та продавати твори сучасного мистецтва також є своєрідним мистецтвом і наукою, що потребують чималих знань як свого предмету, так і законів ринку, а також витримки і смаку до ризику, адже, насправді, не програє у цих ярмаркових перегонах лише той, хто по-справжньому любить мистецтво.