Відведи очі

Voloshyn Gallery представляє спеціальну поп-ап виставку "Відведи очі", що проходитиме з 12 жовтня до 10 грудня 2024 року в Нью-Йорку, за адресою 25 Peck Slip. 

Ця фраза, яка часто використовується для відкидання незаперечних фактів або відсторонення від соціально та політично важливих процесів, водночас нагадує, що, заглянувши в очі іншому чи по-справжньому присвятивши увагу його досвіду, ми усвідомлюємо суть речей. На тлі кількох нинішніх воєн ця виставка підкреслює нагальність визнання справжніх ініціаторів геополітичних конфліктів. За допомогою голосів художників різного культурного походження, які глибоко реагують на недавні та поточні політичні катастрофи, що торкаються їх особисто, цей проєкт закликає до однозначної позиції проти моральної двозначності у державному управлінні та війнах, виступаючи за чіткість і точність у дискурсі.

У виставці беруть участь художники, Адам Альберт (Угорщина), Нікіта Кадан (Україна), Леся Хоменко (Україна/США), Мінук Лім (Південна Корея), Станіслава Пінчук (Україна/Боснія і Герцеговина), Олексій Сай (Україна), Боян Стойчич (Боснія і Герцеговина), Саллі Воррен (США) та K. Йоланд (Велика Британія).

Використовуючи різноманітні методи композиції та нарації, виставка зокрема звертає увагу на виснажені території, які часто стають простором для політичних маніпуляцій після завершення військових дій. Роботи, що відображають досвід збройного конфлікту, піднімають важливі питання щодо завершення воєн і двозначності, що супроводжують їх. Митці закликають до переосмислення глобальних доктрин безпеки, наголошуючи на необхідності відрізняти навмисну агресію від містифікованої термінології “територій, що коливаються між миром і війною”.

Таємнича конструкція Адама Альберта в галереї натякає на відчуття несправедливості та здатність таких емоцій змінювати баланс сил в суспільствах. Інсталяція під назвою "Один постріл — втрать себе: мрія Гаврила Принципа" апелює до загальновідомих фактів про Першу світову війну, нагадуючи про пряму кореляцію між діями окремої людини та їх потенціалом змінювати хід історії.

Фільм Мінук Лім "Можливість половини" використовує кадри двох різних історичних подій: смерть колишнього президента Південної Кореї Пак Чон Хі (1917-1979) та смерть колишнього верховного лідера Північної Кореї Кім Чен Іра (1941-2011), щоб підкреслити роль медіа у формуванні колективної пам'яті. Практика Лім зосереджена на спробах примирення з травматичними подіями в історії Кореї з кінця 1940-х років до теперішнього часу.

"Театр війни" Станіслави Пінчук цитує початкові рядки про Троянську війну з "Іліади" Гомера поруч з документальними кадрами сучасних українських військових навчань. Третє місце дії у цій триканальній відео інсталяції — театральна сцена, яка свого часу була майданчиком для культурного опору під час облоги Сараєво в 1992-1996 роках.

Понівечені алюмінієві панелі з серії "Розбомблені" Олексія Сая переносять глядача в психологічно напружений ландшафт війни в Україні, а живопис Лесі Хоменко переосмислює кадри зняті військовими дронами в ході бойових дій.

Сцени з фільму "Фантом Готелю Надія" Бояна Стойчича,, символічно обрамлені у просторі виставки вікнами заднього огляду автомобіля, відображають поїздку художника до готелю поблизу військової бази в Дейтоні, штат Огайо, де в 1995 році було підписано мирну угоду, що завершила Балканські війни.

Спокійні інтер'єри "Готелю Надія" контрастують з  килимовою інсталяцією K. Йоланд, яка представляє сателітне зображення американського військового містечка у вигляді орнаментальної площини.

У роботах Саллі Воррен досліджується дистанція між відчуттям війни як реального досвіду та через призму медіа. Художниця використовує унікальний процес, при якому вручну відтискає чорнило з цифрових зображень зруйнованих міст на папір аби глибше відреклесувати революційний та військовий досвід людей та власні емоції як людини, яка споживає ці факти через новини в медіа.

Малюнок вугіллям Нікіти Кадана "Персонаж у сміттєвому мішку" втілює всю лють, зневагу і біль, які українцям доводиться переживати останнім часом. Це понуре зображення війни синтезує різні історичні асоціації, включно з середньовічними археологічними артефактами, які нагадують про татаро-монгольські вторгнення на території Східної Європи.

Куратори виставки: Лілія Куделя, Максим та Юлія Волошини. 

Проєкт підтримується LU New York.

Відкриття виставки: 12 жовтня 2024 року, 17:00 - 21:00

Дати проведення: 12 жовтня - 10 грудня 2024

Години роботи галереї: Вівторок - субота, 11:00 - 18:00

Адреса: 25 Peck Slip New York City, 10038

Про Voloshyn Gallery

У 2016 році Макс та Юлія Волошини заснували Voloshyn Gallery у самому центрі Києва, Україна. Розташований в історичній будівлі 1913 року, простір Voloshyn Gallery забезпечує нестандартне середовище для сучасного мистецтва. Тут експонується широкий спектр робіт у різних медіа, що представляють як молодих, так і визнаних художників. Voloshyn Gallery проводить персональні та групові виставки, співпрацює з досвідченими кураторами та музеями, бере участь у провідних ярмарках сучасного мистецтва, а також часто курує поп-ап виставки. У 2022 році Voloshyn Gallery прийняли непросте рішення про тимчасове закриття через повномасштабне вторгнення в Україну. У 2023 році галерея знову відчинила свої двері в Києві, а також розширилася за рахунок відкриття простору в Маямі, штат Флорида.