Voloshyn Gallery бере участь в ярмарку Untitled Art 2023 з проєктом української художниці Лесі Хоменко та польського художника Карола Радзішевського.
У діалозі двох східноєвропейських митців розкривається складне та багатогранне поняття про ідентичність. Дослідження еволюції людського досвіду, в контексті світу, що швидко змінюється, стає потужним засобом для вираження та оскарження уявлень про ідентичність в мистецтві. Митці розглядають це поняття як і через особистісну так і колективну призми, утворюючи певний симбіоз і нерозривність. У цьому контексті будь-який особистий досвід стає внеском у формування колективної свідомості через спільні цінності та культурні наративи. Водночас колективна тотожність забезпечує структуру, в якій індивіди будують свою самосвідомість.
Роботи з серії автопортретів "Nomadic Self-Portrait With Rolled Canvas" Лесі Хоменко залучають до репрезентації, розриву та переосмислення досвіду евакуації та подальшої міграції художниці, зумовлені війною на її Батьківщині. В своїх роботах Хоменко досліджує та відображає динамічність і перманентну зміну ідентичності. Будучи художником в еміграції, Леся має постійно рухатися зі своїми роботами. Скручене в рулон полотно стало головним художнім об’єктом на війні для самої авторки.
У новій серії автопортретів художниця зображує себе як кочевника, її образ визначається не стійким контуром, але й непередбачуваною взаємодією з навколишнім середовищем. Автопортрети створені з використанням акрилу на лайкрі, що зумовлює особливий ефект динамічності та варіабельності. Матеріал дозволяє Лесі Хоменко розтягувати та змінювати образ власного тіла, відображає стан кочівництва та дозволяє дивитися на себе з самоіронією.
Створюючи цю серію автопортретів Леся Хоменко продовжує роботу над деконструкцією фігуративних наративів в образах та перетворює свої картини на об’єкти. Хоменко використовує лайкру, синтетичний матеріал, що дозволяє деформувати зображення під час розтягування. Вона перетворює монтаж полотна на творчий процес, деформуючи зображені фігури. Її підхід до живопису включає дві паралельні стратегії: трактування живопису як об’єкта і як фігуративного образу. Завдяки своїй техніці вона створює складні критичні твердження, формуючи унікальну художню ідентичність.
Розуміння про колективну ідентичність розкривається в проєкті “Antoine de Paris” польського міждисциплінарного художника Карола Радзішевського, в якому автор продовжує тему дослідження квір-історії Східної Європи. Цей проєкт присвячено Антуану де Парі (Антоні Черпліковський, 1884-1976), польському перукарю, який став першим у світі перукарем-знаменитістю, коли відкрив салон Antoine de Paris у Парижі та став відомим як месьє Антуан.
Мігрант з польського містечка Серадз не просто побудував блискучу кар’єру перукаря, а й зробив спражню революцію у звичаях, що панували у той час, і значною мірою вплинув на сьогоденну дійсність. Це він створив зачіску «á la garconne», а його ексцентрична поведінка, маскаради та відвертий гомосексуалізм порушували суспільні стандарти того часу. Діяльність Антуана не лише встановила основи сучасного перукарського мистецтва, але також стала підґрунтям для формування стійкої візуальної ідентичності для багатьох відомих особистей і громадських діячів. Але в цій прекрасні історії успіху однієї людини, що видозмінювала реальність навколо себе, стояло одне “але”. Якби Антоні Черпліковський був американцем, ймовірно, вже давно став би героєм Голлівуду. Але в східноєвропейському куточку світу, в його рідній Польщі, погляди на "дивакуватість" все ще залишаються предметом нескінченних дискусій.
Карол Радзішевський розриває сталі рамки гетеронормативного сприйняття історії, відтворюючи образи визначних культових особистостей та відомих представників квір-спільноти, накладаючи їх особисту ідентичність на колективний досвід.
Про Лесю Хоменко
Леся Хоменко (народилася 1980 р. у Києві, Україна) закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 2004 році. 2005-2006 – учасниця резиденції в Центрі сучасного мистецтва при Києво-Могилянській академії, Київ; 2008 – учасниця резиденції в LIA (Leipzig International Art program) Лейпциг. Співзасновниця та учасниця групи R.E.P. (з 2004) та кураторської групи Худрада (з 2008). Була в шорт-листі PinchukArtPrize (2009, 2011 та 2013), Future Generations Art Price з групою R.E.P. (2012), заснована Віктором Пінчуком та Премією імені Казимира Малевича Artist Award (2012 та 2016). Живе і працює в Нью-Йорку, США.
Її роботи знаходяться в публічних колекціях, зокрема M HKA (Бельгія), Музей Людвіга (Угорщина), Art Collection Telecom (Німеччина) та Альбертінум (Німеччина). Роботи Лесі демонструвалися на кількох персональних та групових виставках, зокрема в Українському музеї в Нью-Йорку, Нью-Йорк (США); Альбертинум, Дрезден (Німеччина); в супутній події 59-ї Міжнародної мистецької виставки Венеціанська бієнале, Венеція (Італія); Європейський парламент (Бельгія); Музей Фолькванг (Німеччина); MUZA-Eretz Israel Museum (Ізраїль); Fridman Gallery, Нью-Йорк (США). Роботи
Хоменко висвітлювали та рецензували The New York Times, The Washington Post, The New Yorker, The Art Newspaper, та Frieze тощо.
Про Карола Радзішевського
Кароль Радзишевський (нар. 1980, Польща) працює з кіно, фотографією, живописом, інсталяціями та створює міждисциплінарні проекти. Його методологія, заснована на архівних матеріалах, охоплює кілька культурних, історичних, релігійних, соціальних і гендерних посилань. З 2005 року він є видавцем та головним редактором журналу DIK Fagazine і заснував Інститут квір-архівів у 2015 році.
Його роботи були представлені в інституціях, таких як Музей сучасного мистецтва, Національна галерея мистецтва Захета, Центр сучасного мистецтва Уяздовського замку, Варшава; Whitechapel Gallery, Лондон; Kunsthalle Wien, Відень; Новий музей, Нью-Йорк; VideoBrasil, Сан-Паулу; Токійський музей фотографії; Музей сучасного мистецтва Metelkova, Любляна; Вроцлавський музей сучасного мистецтва та Музей мистецтва в Лодзі. Він брав участь в кількох міжнародних бієнале, зокрема PERFORMA 13, Нью-Йорк; 7-е Гьотеборгське бієнале; 4-е Празьке бієнале та 15-е WRO Media Art Biennale.
Його фільми демонстрували на фестивалях, таких як T-Mobile New Horizons International Film Festival, Вроцлав (2014, 2012); Millennium Docs Against Gravity Film Festival, Варшава (2019, 2013); BFI Flare: Лондонський фестиваль LGBTIQ+ кіно (2014) та Міжнародний фестиваль короткометражного кіно Oberhausen (2011); серед інших.
У 2021 році вийшла книга "The Power of Secrets", присвячена архівній практиці Радзішевського, видана Sternberg Press.
Про Voloshyn Gallery
Заснована в жовтні 2016 року Максом і Юлією Волошиними, Voloshyn Gallery спеціалізується на сучасному мистецтві. Галерея представляє широкий спектр робіт у різних медіа, проводить персональні та групові виставки, бере участь у провідних ярмарках сучасного мистецтва. Протягом останніх двох років галерея брала участь в The Armory Show, Liste Basel, ARCOmadrid, Art Brussels, Art Cologne, Enter Art Fair, viennacontemporary, Dallas Art Fair, NADA Miami, Untitled Art, Art Athina, EXPO Chicago тощо. Voloshyn Gallery є членом New Art Dealers Alliance (NADA). У 2023 році Voloshyn Gallery відкрила новий простір у Маямі, Флорида, США.
Related artist
-
Voloshyn Gallery participates in the Untitled Art 2023 fair with a project featuring the Ukrainian artist Lesia Khomenko and the Polish artist Karol Radziszewski.
Voloshyn Gallery participates in the Untitled Art 2023 fair with a project featuring the Ukrainian artist Lesia Khomenko and the Polish artist Karol Radziszewski.
In the dialogue between these two Eastern European artists, a complex and multifaceted concept of identity is revealed. The exploration of the evolution of human experience in the context of a rapidly changing world becomes a powerful means of expressing and challenging notions of identity in art. The artists consider this concept through both personal and collective lenses, forming a symbiosis and inseparability. In this context, any personal experience contributes to shaping collective consciousness through shared values and cultural narratives. At the same time, collective identity provides a structure in which individuals construct their self-awareness.
Lesia Khomenko's series of self-portraits, "Nomadic Self-Portrait With Rolled Canvas," engage with the representation, rupture, and reevaluation of the experience of evacuation and subsequent migration caused by the war in her homeland. In her works, Khomenko explores and reflects on the dynamism and permanent change of identity. As an artist in exile, Lesia must constantly move with her artworks. The rolled canvas has become the primary artistic object in the war for the author herself.
In this series of self-portraits, the artist depicts herself as a nomad, her image defined not by a stable contour but by an unpredictable interaction with the surrounding environment. The self-portraits are created using acrylic on Lycra, resulting in a unique effect of dynamism and variability. The material allows Lesia Khomenko to stretch and change the image of her own body, reflecting the state of nomadism and enabling her to view herself with self-irony.
By creating this new series of self-portraits, Lesia Khomenko continues her work on deconstructing figurative narratives in images and transforms her paintings into objects. Khomenko uses lycra, a special material that allows the deformation of the image during stretching. She transforms the canvas assembly into a creative process, distorting the depicted figures. Her approach to painting involves two parallel strategies: interpreting painting as an object and as a figurative image. Through her technique, she creates complex critical statements, establishing a unique artistic identity.
The exploration of collective identity unfolds in the project "Antoine de Paris" by the Polish interdisciplinary artist Karol Radziszewski, where he continues to delve into the theme of the queer history of Eastern Europe. This project is devoted to Antoine de Paris (Antoni Cierplikowski, 1884-1976), a Polish hairdresser who achieved worldwide fame as the first celebrity hairdresser when he opened the Antoine de Paris salon in Paris and became known as Monsieur Antoine.
A migrant from the Polish town of Sieradz not only built a brilliant career as a hairdresser, but also made an invaluable contribution to the revolution in customs unfolding at the time, significantly influencing contemporary reality. It was he who created the "á la garconne" hairstyle, and it was his eccentric behavior, masquerades, and open homosexuality that challenged social standards. Antoine's activities not only laid the foundations of modern hairdressing art but also contributed to the formation of the enduring visual identity of many famous actresses and public figures, through the use of unmatched styles and hairstyles. However, in this beautiful success story of an individual reshaping the reality around them, there was one "but." If Antoni Cierplikowski were an American, he probably would have long been a Hollywood hero. But in the Eastern European corner of the world, in his native Poland, views on "eccentricity" still remain a subject of development and endless discussions.
Portraying individual iconic and well-known
queer personalities, Karol Radziszewski overlays personal experience and identity onto the collective, either reinforcing or breaking the rigid frames of a heteronormative perspective on history.
