Voloshyn Gallery рада представити персональний проект Лесі Хоменко на Art Cologne.
Мистецький підхід Лесі Хоменко передбачає переоцінку ролі живопису: вона деконструює наративні образи та трансформує картини в об'єкти, інсталяції та перформанси. Нові роботи, створені спеціально для Art Cologne, серед яких "Кочовий автопортрет зі згорнутим полотном" та "Вибух в окопі", відображають особистий досвід життя Хоменко на ранніх етапах війни, евакуації, подальшої міграції, а також її спостереження за війною в режимі реального часу.
Останнім часом Леся зосередилася на ролі цифрової фотографії в контексті медіа-війни та зв'язку між розвитком цифрових архівів і матеріальністю живопису. Робота "Вибух в окопі" фіксує моменти вибухів, що виникають з хаосу війни в кіберпросторі, і цитує кадри військових дій, доступні в інтернеті. Працюючи з фотографіями, знайденими в Інтернеті, Леся досліджує сучасні образи війни в Україні. Використовуючи специфічні новітні військові технології, які допомагають змінити наше уявлення про війну, людське тіло та ландшафт, художниця розкриває потенціал абстрактних зображень у гіперреалістичних ресурсах, таких як солдатські відеокамери або фотографії, зроблені дронами.
Ці роботи перегукуються з її ранніми роботами, де Хоменко абстрактно зображувала невпізнавані озброєні фігури, досліджувала захисні техніки розмивання та маскування стратегічних об'єктів, ландшафтів та облич військових на фотографіях з лінії фронту.
Для початку Леся черпала натхнення з фотографій, зроблених її чоловіком, який зараз служить в армії. Під час війни фотографувати солдатів та військові об'єкти заборонено. Тому художниця вважає, що утилітарна фотографія перетворилася на зброю. Леся працює з ідеєю дегуманізації як "нової нормальності", використовуючи свій цифровий фотоархів зі сценами війни. Результатом цього дослідження стала важлива серія "Макс в армії", яка стала центром дискусій та уваги світових медіа.
Серія автопортретів на біфлексах "Кочовий автопортрет на рулонному полотні" присвячена дослідженню та відображенню динамізму та постійної зміни ідентичності. Кожен автопортрет серії представлений у кочовому контексті, де індивідуальність визначається не стільки фіксованим контуром, скільки непередбачуваною взаємодією з навколишнім середовищем.
Використання акрилу на лайкрі створює унікальний ефект руху та мінливості, відображаючи натхнення художниці у невизначеній реальності кочового існування. Завершена робота виглядає як автопортрет, який несе згорнуте полотно, що вказує на безперервний розвиток і трансформацію внутрішнього "я" художника. Ця серія має на меті дослідити концепції ідентичності, адаптації та невизначеності через використання несподіваних матеріалів і технік. Кожне полотно є автопортретом, що ілюструє безперервний пошук себе у світі, який постійно змінюється.
Про художницю
Леся Хоменко (нар. 1980, Київ, Україна) - учасниця групи Р.Е.П. (Революційний експериментальний простір) та співзасновниця кураторського об'єднання ХУДРАДА, самоосвітньої спільноти, заснованої на міждисциплінарній співпраці. Хоменко тричі брала участь у конкурсі на здобуття Премії PinchukArtCentre (2009, 2011, 2013), загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для молодих українських художників. Її роботи є частиною як державних, так і приватних колекцій, серед яких M HKA (BEL), Ludwig Museum, (HU), Art Collection Telecom (DE), Український музей Америки (US) та Albertinum (DE). Нещодавні персональні виставки включають: "Image and Presence ", Український музей Америки, Нью-Йорк (США)," Full Scale ", Галерея Фрідмана, Нью-Йорк (США). Нещодавні групові виставки включають: Це Україна: Захист свободи, супутня подія 59-ї Міжнародної художньої виставки Венеційської бієнале, Венеція, Італія; Imagine Ukraine в Європейському парламенті (Бельгія); What is depicted here? в Museum Folkwang (Німеччина); Women at War в Fridman Gallery, Нью-Йорк (США); Worth Fighting For в Art Cologne (Німеччина). Роботи Хоменко висвітлювали та рецензували The New York Times, The Washington Post, The New Yorker, The Art Newspaper, Brooklyn Rail та Frieze, серед інших. Живе в Нью-Йорку.
Про Voloshyn Gallery
Заснована у жовтні 2016 року Максом та Юлією Волошиними, Voloshyn Gallery спеціалізується на сучасному мистецтві. Вона експонує широкий спектр робіт у різних медіа, проводить персональні та групові виставки, а також бере участь у провідних ярмарках сучасного мистецтва. За останні два роки галерея брала участь у The Armory Show, Liste Basel, ARCOmadrid, Art Brussels, Art Cologne, Enter Art Fair, viennacontemporary, Dallas Art Fair, NADA Miami, Untitled Art, Art Athina, EXPO Chicago та інших. Voloshyn Gallery є членом New Art Dealers Alliance (NADA). У 2023 році Voloshyn Gallery відкрила свій новий простір у Маямі, штат Флорида, США.
-
Voloshyn Gallery is delighted to present Lesia Khomenko's solo project at Art Cologne.
Lesia Khomenko's artistic approach involves a reevaluation of the role of painting: she deconstructs narrative images and transforms paintings into objects, installations, and performances. The new works, created specifically for Art Cologne, including "Nomadic Self- Portrait With Rolled Canvas" and "Explosion in the trench," reflect Khomenko's personal experience of life in the early stages of war, evacuation, later migration, and her observations of the war in real-time.
Recently, Lesia has focused on the role of digital photographs in the context of media warfare and the connection between the development of digital archives and the materiality of painting. The works "Explosion in the trench" capture moments of explosions emerging from the chaos of war in cyberspace and quote frames of military actions available on the Internet. Working with photographs found online, Lesia explores contemporary images of the war in Ukraine. Using specific cutting-edge military technologies that help reshape our perspective on war, the human body, and the landscape, the artist reveals the potential of abstract images in hyperrealistic resources such as soldiers' video cameras or drone photography.
These works resonate with her earlier pieces, where Khomenko abstractly depicted unrecognizable armed figures, explored the protective techniques of blurring and camouflaging strategic objects, landscapes, and military faces in photographs from the front lines.
To begin with, Lesia drew inspiration from photos taken by her husband, who is currently serving in the army. During wartime, photographing soldiers and military objects is prohibited. Therefore, the artist believes that utility photography has turned into a weapon. Lesia works with the idea of dehumanization as the "new normalcy," using her digital photo archive with war scenes. The result of this exploration is the important series "Max in the Army," which has become the focus of discussions and attention from global media.
The series of self-portraits on bifleks, "Nomadic Self-Portrait With Rolled Canvas," is dedicated to exploring and reflecting the dynamism and constant change of identity. Each self-portrait in the series presents itself in a nomadic context, where individuality is defined not so much by a fixed outline as by unpredictable interaction with the surrounding environment.
The use of acrylic on lycra creates a unique effect of movement and variability, reflecting the artist's inspiration in the undefined reality of nomadic existence. The completed work appears as a self-portrait that carries a rolled
canvas, indicating the continuous development and transformation of the artist's inner self. This series aims to explore concepts of identity, adaptation, and uncertainty through the use of unexpected materials and techniques. Each canvas is a self-portrait illustrating the continuous search for oneself in an ever-changing world.