Voloshyn Gallery представляє проєкт Миколи Рідного та Даніїла Галкіна на Liste Art Fair Basel.
Будь-яка війна, соціальні зрушення чи конфлікт спричиняють колосальні руйнування, стихійні зміни та каталізують стрімке переосмислення буденності. Роботи Миколи Рідного та Даніїла Галкіна мають абсолютно різний характер, але їх об’єднує тема фіксації часу крізь призму простору та ілюзії присутності. Найбільш влучно ця концепція розкривається через поняття Ганса Ульрих Ґумбрехта – "продукування присутності", що означає створення враження присутності або реальності через медіа. Філософ стверджує, що сучасні медіа-технології, такі як телебачення, кіно, Інтернет та віртуальна реальність, можуть передавати відчуття присутності в інших місцях, часах або реальностях. Він вказує на те, що продукування присутності може мати як позитивні, так і негативні наслідки, і потребує критичного осмислення для розуміння його впливу на суспільство.
Даніїл Галкін в серії картин “Оптичні протези” митець досліджує предмети інтер’єру промислового дизайну радянської епохи — у цей час зосереджуючись на вітражах, знайдених у лікарнях, військових комісаріатах і пожежних частинах, які формулюють цілісне твердження в контексті нинішнього воєнного часу. На полотнах представлені вітражі з Дніпропетровської області, де скло закопчене та небо почорніло від диму внаслідок удару ударної хвилі ракетного обстрілу або внаслідок пошкодження та демонтажу в рамках програми декомунізації, що триває в Україні. Він переносить фрагменти реальних вітражів на полотна, не тільки надаючи їм нового змісту, а й надає їм статус витвору мистецтва, якого вони раніше не мали. Також тут присутні аспекти фіксації часу та ілюзія перенесення в атмосферу простору, де могли б знаходитись ці вітражі.
Назва “Оптичні протези” розповідає про спотворення історії, наприклад, через призму кремлівської пропаганди та російського імперіалізму. Сюжети використаних вітражів з самого початку мали пропагандистський характер, але війна перевернула наше сприйняття, змусивши їх сенс працювати діаметрально протилежно, фактично перетворивши на оглядові майданчики воєнних злочинів, часом буквально ілюструючи українські новини.
Активний діалог з роботами Даніїла Галкіна підхоплює серія скульптур Миколи Рідного “Більше прапорів”. В цій серії автор проводить рефлексію щодо розуміння поняття “простір”, відтворюючі різні форми державних будівель, ринків, житлових будинків, транспортних засобів. Усі ці об’єкти сполучені спільною деталлю, а саме наявність прапора. Ця серія спочатку була задумана як дослідження символічного призначення прапорів як ідеологічних маркерів території. У ході війни прапор набуває амбівалентних значень, починаючи від символу солідарності, національної ідентифікації та безпеки до символу окупації та прямої загрози. З військової точки зору об’єкти, позначені прапором, часто є потенційними цілями. Чорна фарба, вкрита скульптурами, стирає будь-яку прив’язку до первісного архітектурного контексту та викликає асоціації зі спаленими міськими пейзажами. Форми, сформовані в грубій експресіоністичній манері, символізують збитки, яких зазнала міська інфраструктура України внаслідок російської атаки.
Проєкт завершується промовистою відеороботою Миколи Рідного «Regular Places» (2014–2015), яку автор переосмислює в новому контексті. У відеороботі художник концентрується на дослідженні теми ігнорування пам’яті та емоційного паралічу цілого міста, в наслідок соціальних та політичних зрушень. Відео Regular Place було створено автором 2014–2015рр, де зображено бійку між проукраїнськими та проросійськими активістами в Харкові, яка призвела до вибуху насильства в публічному просторі. Це було щось нове для міста, тому що художник там виріс і пам’ятає його як тихе і спокійне місце. У той час Микола зняв низку громадських місць у Харкові, де відбувалися зіткнення цих груп, і змішав пейзаж міста зі звуками з відео Youtube, що фіксують насильство. Один критик писав, що у випадку з Харковом ніколи не можна бути впевненим, що минуле минуло і що воно більше не з’явиться. Це те, що сталося у 2022 році, але в іншому масштабі, у вигляді військового вторгнення з ракетними ударами. Після початку повномасшабної війни в Україні Рідний зрозумів, що показати цю роботу такою, якою вона була, неможливо, оскільки змінився контекст. Зараз глядач побачив би якийсь громадянський конфлікт і це було б не політкоректно. У травні 2022 року художник їздив до Харкова, щоб знову знімати ті самі місця, тому що вони повністю зруйновані. Не було жодного зіставлення зі звуком, тому він вимкнув його та додав зображення руїн.
Про Даніїла Галкіна
Данило Галкін (нар. 1985 р. в м. Дніпро) – сучасний український художник/куратор, навчався у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі та в Академії будівництва й архітектури. Працює з публічним простором, висловлюючись за допомогою просторових інсталяцій, гепенінгу, предметно-орієнтованого мистецтва тощо. Співпрацює з державними та комунальними мистецькими закладами, привертаючи увагу до об’єктів радянської спадщини Східної Європи для подальшого її переосмислення та музеєфікації. Представляв Україну в Європі, Америці, Східній Азії та Близькому Сході. Володар Гран-прі конкурсу МУХі (2011). Номінант (2011, 2015) та володар Спеціальної премії (2013) PinchukArtCentre. Номінант Премії Сергія Курьохіна та Премії Кандинського (2012). Фіналіст Премії Малевича (2014) та M17 Sculpture Prize (2020). Володар спеціальної премії Art Future Prize (2020). Резидент Bogliasco Foundation (Італія, 2016), Kustlerhause Lauenburg/Elbe (Германія, 2017), будинку мистецтв в Бейруті (Ліван, 2018), Gaude Polonia (Польща, 2016, 2019), 40mcube в Ренні (Франція, 2019), Forum Regionum (Україна, 2019) та Somos Art House (Германія, 2020). Засновник незалежного простору «Придніпровський барвінок» (2020). Співпрацював з Національним художнім музеєм України (2017), Дніпропетровським художнім музеєм (2018), Меморіальним музеєм С.С. Прокоф’єва в Сонцевці (2018), Новоайдарським районним краєзнавчим музеєм (2019), Луганським обласним краєзнавчим музеєм в Старобільську (2019). Живе і працює в Дніпрі та Ужгороді.
Про Миколу Рідного
Народився в 1985 році, Харків, Україна. Живе та працює в Києві, Україна. Микола Рідний - художник, кінематографіст, куратор та письменник. У 2005 році співзасновник групи SOSka та галереї-лабораторії з такою ж назвою у Харкові, Україна. Рідний брав участь у Національному павільйоні України на Бієнале у Венеції у 2013 та 2015 роках, а також у головному проєкті Бієнале "All the World’s Futures" у 2015 році. Його роботи були широко представлені та показані в різних мистецьких інституціях Європи та США, включаючи LWL-Museum-Kunst-Kultur (Мюнстер, Німеччина), James Gallery (Нью-Йорк, США), Voloshyn Gallery (Київ, Україна), Labirynt City Gallery (Люблін, Польща), Blockhaus DY10 (Нант, Франція), Edel Assanti (Лондон, Велика Британія), Київський павільйон Тбіліського архітектурного бієнале, 11-й Одеський міжнародний кінофестиваль, 12-а Каунаська бієнале (Каунас, Литва), PinchukArtCentre (Київ, Україна) та Haus der Kulturen der Welt (Берлін, Німеччина), тощо. Його роботи включені до постійних колекцій Pinakothek der Moderne (Мюнхен, Німеччина), Neuer Berliner Kunstverein (Берлін, Німеччина), Ludwig Museum (Будапешт, Угорщина) та Музею сучасного мистецтва у Варшаві.
Про Liste Art Fair Basel
LISTE Art Fair Basel засновано в 1996 році і є одним з найважливіших міжнародних ярмарків сучасного мистецтва, який щороку проходить у швейцарському місті Базель. Liste Art Fair Base присвячений передусім молодому поколінню митців і галерей, які представляють свіжі та експериментальні роботи. На LISTE Art Fair Basel можна побачити широкий спектр сучасного мистецтва, включаючи живопис, скульптуру, фотографію, відео, інсталяції та інші медіа.
Про Voloshyn Gallery
Voloshyn Gallery, заснована в жовтні 2016 року Максом і Юлією Волошиними, спеціалізується на сучасному мистецтві. Галерея представляє широкий спектр робіт у різноманітних медіа, проводить персональні та групові виставки та бере участь у провідних ярмарках сучасного мистецтва. Протягом останніх двох років галерея брала участь у The Armory Show, Art Cologne, Enter Art Fair, Liste Basel, viennacontemporary, Dallas Art Fair, NADA Miami, Untitled Art, Art Athina, EXPO Chicago, ARCOmadrid, Art Brussels тощо. Voloshyn Gallery є членом New Art Dealers Alliance (NADA).
Понеділок, 12 Червня – Недіня, 18 Червня 2023
Бокс 78
З усіма запитаннями преси звертайтеся:
info@voloshyngallery.art
