Voloshyn Gallery раді взяти участь в Art Dubai у двох секціях. Ми представляємо груповий проєкт українських художників, презентуючи Федора Тетянича у секції Модерн та Марії Сулименко і Павла Керестея у секції Сучасного мистецтва.
Акварелі Марії Сулименко просякнуті екзистенціалізмом у виражені абстрактних понять та абсурдистській атмосфері. Художниця у своїх роботах оповідає про крихкість буття та невідворотність темряви, зображуючи характерну усамітненість і травматичні страхи, а також переживання і тривоги, які призводять до абсурдних ситуацій і уявного. Простір зображений в роботах здається таємничим та не заселеним. Безіменні фігури, що в них з'являються переважно поодинці, не належать собі; вони також не дивляться прямо на глядача, їх погляди спрямовані кудись в сторону. В зображенні відсутнє відчуття плину часу, художниця зображує спійману мить, яка тягнеться далі та переходить у стан. Сюрреалістичний світ Сулименко - це граничний простір, застиглий момент між реальністю та уявою, між ностальгією та сумом, між комфортом та неспокоєм. Таємничі середовища та самотні постаті, спіймані у вічному “проміжному” моменті, подібному до стану безсоння.
В своїй серії «Половина ландшафту» Павло Керестей заглиблюється в дослідження поняття про тягар, пам'ять та середовища. У травні 2023 року він брав участь у спільній резиденції з художником Ярославом Футимським у Milvus Artistic Research Center (MARC) у Сконе, Швеція, організованій Алексом Фішером. В своїх роботах Керестей відтворює на полотні останні спогади Футимського про ландшафти, які той зберіг в своїй пам'яті з останньої поїздки з Кніслінге ще восени 2021 року, напередодні широкомасштабного вторгнення в Україну. Павло уважно слідував усім інструкціям та вказівкам, побудованим на спогадах, що стало досить важким випробуванням. Таким чином, усі роботи та пейзажі - це спроба повернути ці спогади Ярославу, цього разу через бачення та інтерпретацію Сконе Павлом Керестеєм.
Секцію модерного мистецтва представляють самобутні роботи Федора Тетянича — художник-авангардист та монументаліст, художник-перформер, філософ і літератор. Активну мистецьку діяльність розпочав наприкінці 60-х років. Всі елементи його творчості разом складають його неповторну мистецьку практику, дотичну до світових художніх процесів. Мистецтво Федора Тетянича не підлягає жорсткій категоризації. Його дитинство, просякнуте контактом з природою та зіткненням з Другою світовою війною, сформувало особливе уявлення про сільський космізм та людську відповідальність за навколишній світ. Тетянич працював у різних стилях та напрямках, не обмежуючись ідеологічними та дисциплінарними рамками. Він був автором монументальних мозаїк та декоративних панно в епоху радянської влади, водночас розкриваючи теми української космології та історії козацтва у своїх роботах. Його творчість охоплює широкий спектр інтересів, від перформансу до космічних та екологічних маніфестів.
Усе своє життя Тетянич вважав однією виставою, але більше, ніж будь-хто зі своїх сучасників у царині авангардного мистецтва, був обізнаний у науково-фантастичній літературі, кібернетиці та круговоротах природи. Одним із важливих аспектів творчості Тетянича є його концепція біотехносфери – автономної системи для укриття, накопичення енергії та транспортування. Він втілив цю ідею у численних малюнках, акварелях та реальних макетах, включених у його монументальні твори на державне замовлення. Ці роботи не лише відображають його філософські міркування, а й звертають увагу до актуальних екологічних проблем та можливих шляхів їх вирішення.
Марія Сулименко (1981, Київ, Україна) навчалася в Академії образотворчого мистецтва в Штутгарті (Akademie der Bildenden Künste in Stuttgart) та в Гессенському державному університеті мистецтва та дизайну в Оффенбаху-на-Майні (Hochschule für Gestaltung). Серед її нещодавніх виставок - Insomnia (Voloshyn Gallery, Miami, FL, US, 2024), Shifting, Glances (Simone Subal Gallery, Нью-Йорк, США, 2022), Is it time, yet? (Georg Kargl Box, Відень, Австрія, 2022), She Asked, I Followed. Her Name Is After (Fredric Snitzer Gallery & Voloshyn Gallery, Маямі, Флорида, США, 2022), The Memory on Her Face: Part I and Part II (Voloshyn Gallery, Маямі, Флорида, США, 2022), And I trust You (Miettinen Collection, Берлін, 2022) та персональна виставка "Скляний світ людей і речей..." (Voloshyn Gallery, Київ, Україна, 2017).
Павло Керестей (1962, Ужгород, Україна) - український живописець, відео- та фотохудожник, автор інсталяцій, перформансів, теоретичних текстів, куратор. Закінчив Львівський державний інститут прикладного мистецтва (1984). Павло Керестей, який вийшов з Паризької комуни в Києві, представляв українську нову хвилю як плідний живописець. Зараз він мешкає у Редінгу та Мюнхені, працює у сфері мультидисциплінарного живопису, відео та перформансу, часто у співпраці з Сюзанною Клаузен під назвою Szuper Gallery.
Павло Керестей брав участь у персональних та групових виставках, серед яких Les Facettes De La Liberté, Культурний центр України у Франції, Париж (Франція, 2023); Unfolding Landscapes, Художньо-історичний музей, Брюссель (Бельгія, 2022); She Asked I Followed. Her Name Is After. Voloshyn Gallery, Київ, Fredric Snitzer Gallery, Маямі (США, 2022); Ukraine Relief Fundraiser #standwithukraine, Fredric Snitzer Gallery спільно з Voloshyn Gallery, Київ, Маямі (США, 2022); Україна: Короткі історії сучасних художників з України, Національний музей мистецтв XXI століття, Рим (Італія, 2022)
Роботи Павла Керестея знаходяться у публічних колекціях, таких як Fondazione Imago Mundi Collection (Турин, Італія); Національний художній музей (Одеса, Україна); Національний художній музей (Київ, Україна); Zenko Foundation (Київ, Україна); Fountaihead Art (Маямі, США) та інших.
Тетянич Федір (1942-2007) – український філософ, художник-авангардист, літератор, живописець, графік, перформер, художник-монументаліст. Відомий як Фрипулья. Закінчив Київський державний художній інститут (1966), педагог з фаху – В. Чеканюк. Працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Член НСХУ (1973). У радянські часи – яскравий представник неофіційного мистецтва, андеграунду. Істотно випереджав сучасність і досі залишається в перших рядах. Його філософсько-естетична та образна система «Фрипулья» стала основою своєрідного виду мистецтва – «форматизму з формату», суть якого полягає у триванні до нескінченності людського й всепланетарного життя. Брав участь у всесоюзних, республіканських та міжнародних виставках. Персональні виставки: 1991 (м. Оденсе, Данія), 2001 (галерея "Митець", Київ), 2003 ("К-11", Київ). Роботи знаходяться у багатьох колекціях та музеях України та світу, зокрема: Zimmerli art museum, USA: Національний художній музей України; Музей сучасного образотворчого мистецтва України.