Voloshyn Gallery бере участь в ярмарку Untitled Art 2023 з проєктом української художниці Лесі Хоменко та польського художника Карола Радзішевського.
У діалозі двох східноєвропейських митців розкривається складне та багатогранне поняття про ідентичність. Дослідження еволюції людського досвіду, в контексті світу, що швидко змінюється, стає потужним засобом для вираження та оскарження уявлень про ідентичність в мистецтві. Митці розглядають це поняття як і через особистісну так і колективну призми, утворюючи певний симбіоз і нерозривність. У цьому контексті будь-який особистий досвід стає внеском у формування колективної свідомості через спільні цінності та культурні наративи. Водночас колективна тотожність забезпечує структуру, в якій індивіди будують свою самосвідомість.
Роботи з серії автопортретів "Nomadic Self-Portrait With Rolled Canvas" Лесі Хоменко залучають до репрезентації, розриву та переосмислення досвіду евакуації та подальшої міграції художниці, зумовлені війною на її Батьківщині. В своїх роботах Хоменко досліджує та відображає динамічність і перманентну зміну ідентичності. Будучи художником в еміграції, Леся має постійно рухатися зі своїми роботами. Скручене в рулон полотно стало головним художнім об’єктом на війні для самої авторки.
У новій серії автопортретів художниця зображує себе як кочевника, її образ визначається не стійким контуром, але й непередбачуваною взаємодією з навколишнім середовищем. Автопортрети створені з використанням акрилу на лайкрі, що зумовлює особливий ефект динамічності та варіабельності. Матеріал дозволяє Лесі Хоменко розтягувати та змінювати образ власного тіла, відображає стан кочівництва та дозволяє дивитися на себе з самоіронією.
Створюючи цю серію автопортретів Леся Хоменко продовжує роботу над деконструкцією фігуративних наративів в образах та перетворює свої картини на об’єкти. Хоменко використовує лайкру, синтетичний матеріал, що дозволяє деформувати зображення під час розтягування. Вона перетворює монтаж полотна на творчий процес, деформуючи зображені фігури. Її підхід до живопису включає дві паралельні стратегії: трактування живопису як об’єкта і як фігуративного образу. Завдяки своїй техніці вона створює складні критичні твердження, формуючи унікальну художню ідентичність.
Розуміння про колективну ідентичність розкривається в проєкті “Antoine de Paris” польського міждисциплінарного художника Карола Радзішевського, в якому автор продовжує тему дослідження квір-історії Східної Європи. Цей проєкт присвячено Антуану де Парі (Антоні Черпліковський, 1884-1976), польському перукарю, який став першим у світі перукарем-знаменитістю, коли відкрив салон Antoine de Paris у Парижі та став відомим як месьє Антуан.
Мігрант з польського містечка Серадз не просто побудував блискучу кар’єру перукаря, а й зробив спражню революцію у звичаях, що панували у той час, і значною мірою вплинув на сьогоденну дійсність. Це він створив зачіску «á la garconne», а його ексцентрична поведінка, маскаради та відвертий гомосексуалізм порушували суспільні стандарти того часу. Діяльність Антуана не лише встановила основи сучасного перукарського мистецтва, але також стала підґрунтям для формування стійкої візуальної ідентичності для багатьох відомих особистей і громадських діячів. Але в цій прекрасні історії успіху однієї людини, що видозмінювала реальність навколо себе, стояло одне “але”. Якби Антоні Черпліковський був американцем, ймовірно, вже давно став би героєм Голлівуду. Але в східноєвропейському куточку світу, в його рідній Польщі, погляди на "дивакуватість" все ще залишаються предметом нескінченних дискусій.
Карол Радзішевський розриває сталі рамки гетеронормативного сприйняття історії, відтворюючи образи визначних культових особистостей та відомих представників квір-спільноти, накладаючи їх особисту ідентичність на колективний досвід.
Про Лесю Хоменко
Леся Хоменко (народилася 1980 р. у Києві, Україна) закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 2004 році. 2005-2006 – учасниця резиденції в Центрі сучасного мистецтва при Києво-Могилянській академії, Київ; 2008 – учасниця резиденції в LIA (Leipzig International Art program) Лейпциг. Співзасновник та член R.E.P. група (з 2004) та кураторська група Худрада (з 2008). Була в шорт-листі PinchukArtPrize (2009, 2011 та 2013), Future Generations Art Price з групою R.E.P. (2012), заснована Віктором Пінчуком та Премією імені Казимира Малевича Artist Award (2012 та 2016). Живе і працює в Нью-Йорку, США. Її роботи знаходяться в публічних колекціях, зокрема M HKA (Бельгія), Музей Людвіга (Угорщина), Art Collection Telecom (Німеччина) та Альбертінум (Німеччина). Роботи Лесі демонструвалися на кількох персональних та групових виставках, зокрема в Українському музеї в Нью-Йорку, Нью-Йорк (США); Альбертинум, Дрезден (Німеччина); в супутній події 59-ї Міжнародної мистецької виставки Венеціанська бієнале, Венеція (Італія); Європейський парламент (Бельгія); Музей Фолькванг (Німеччина); MUZA-Eretz Israel Museum (Ізраїль); Fridman Gallery, Нью-Йорк (США). Роботи Хоменко висвітлювали та рецензували The New York Times, The Washington Post, The New Yorker, The Art Newspaper, та Frieze тощо.
Про Карола Радзішевського
Кароль Радзишевський (нар. 1980, Польща) працює з кіно, фотографією, живописом, інсталяціями та створює міждисциплінарні проекти. Його методологія, заснована на архівних матеріалах, охоплює кілька культурних, історичних, релігійних, соціальних і гендерних посилань. З 2005 року він є видавцем та головним редактором журналу DIK Fagazine і заснував Інститут квір-архівів у 2015 році.
Його роботи були представлені в інституціях, таких як Музей сучасного мистецтва, Національна галерея мистецтва Захета, Центр сучасного мистецтва Уяздовського замку, Варшава; Whitechapel Gallery, Лондон; Kunsthalle Wien, Відень; Новий музей, Нью-Йорк; VideoBrasil, Сан-Паулу; Токійський музей фотографії; Музей сучасного мистецтва Metelkova, Любляна; Вроцлавський музей сучасного мистецтва та Музей мистецтва в Лодзі. Він брав участь в кількох міжнародних бієнале, зокрема PERFORMA 13, Нью-Йорк; 7-е Гьотеборгське бієнале; 4-е Празьке бієнале та 15-е WRO Media Art Biennale.
Його фільми демонстрували на фестивалях, таких як T-Mobile New Horizons International Film Festival, Вроцлав (2014, 2012); Millennium Docs Against Gravity Film Festival, Варшава (2019, 2013); BFI Flare: Лондонський фестиваль LGBTIQ+ кіно (2014) та Міжнародний фестиваль короткометражного кіно Oberhausen (2011); серед інших.
У 2021 році вийшла книга "The Power of Secrets", присвячена архівній практиці Радзішевського, видана Sternberg Press.
Про Voloshyn Gallery
Заснована в жовтні 2016 року Максом і Юлією Волошиними, Voloshyn Gallery спеціалізується на сучасному мистецтві. Галерея представляє широкий спектр робіт у різних медіа, проводить персональні та групові виставки, бере участь у провідних ярмарках сучасного мистецтва. Протягом останніх двох років галерея брала участь в The Armory Show, Liste Basel, ARCOmadrid, Art Brussels, Art Cologne, Enter Art Fair, viennacontemporary, Dallas Art Fair, NADA Miami, Untitled Art, Art Athina, EXPO Chicago тощо. Voloshyn Gallery є членом New Art Dealers Alliance (NADA). У 2023 році Voloshyn Gallery відкрила новий простір у Маямі, Флорида, США.