Untitled, ART – це міжнародний ярмарок сучасного мистецтва, заснований у 2012 році, який фокусується на кураторському балансі та цілісності в усіх дисциплінах сучасного мистецтва. Цьогоріч до заходу, що пройде з 29 листопада по 4 грудня, долучаться понад 145 галерей з усього світу.
Voloshyn Gallery представляє на Untitled, ART роботи українських митців Нікіти Кадана, Лесі Хоменко та Олексія Сая.
Нікіта Кадан представить роботи «Стрибок тигра», «Сонце та супутник», а також одну роботу із серії «Зламане древко». Ця серія звертається до авангардистської спадщини (зокрема, до творчості художника Василя Єрмілова) та переосмислює її в сучасній манері. «Зламане древко» складається з залізних щитів, покритих застиглою смолою, та фотографій, надрукованих на шовковій тканині із зображеннями руїн, спричинених бойовими діями на Донбасі. Робота «Сонце та супутник» слугує продовженням циклу «Приватне сонце», що був розпочатий у 2013 році. Решітка-«сонечко» — це один з найважливіших елементів пострадянського міського ландшафту, на перший погляд, бадьорий, оптимістичний образ. Водночас решітка уособлює репресивність, обмеженість, пригніченість людини в радянському просторі. «Стрибок тигра» – це реконструкція списів, зроблених повсталими робітниками машинобудівного заводу у Горлівці на Донбасі під час збройного повстання 1905 року.
Нікіта Кадан народився у Києві у 1982 році. У 2007 закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури, де навчався на відділені живопису у майстерні монументального мистецтва під керівництвом професора М. А. Стороженко. Автор скульптур та інсталяцій, живописних та графічних робіт. Член групи художників Р.Е.П. та кураторського й активістського об'єднання Худрада. Живе та працює у Києві. Представляв Україну на Венеційській бієнале у 2015 році. Нагороди: Kazimir Malevich Prize, 2016; Future Generation Prize (special prize), 2014; Main Prize, PinchukArtCentre Prize (main prize), 2011; Shortlisted for PinchukArtCentre Prize in 2009 and for Future Generation Prize in 2012. Роботи в публічних колекціях: Pinakothek der Moderne, Munich; M HKA — Museum of Contemporary Art Antwerp; mumok (Museum Moderner Kunst Stiftung Ludwig Wien); National Art Museum of Ukraine, Kyiv; Arsenal Gallery, Białystok; Military History Museum, Dresden; Contact Art Collection of ErsteGroup and ERSTE Foundation, Vienna; The Art Collection Telekom, Berlin; The Kingdom of Belgium, Ministry of Foreign Affairs, Centre Pompidou.
Леся Хоменко представить роботи із серії «Cородна праця» та «Гіганти». «Гіганти» — це один із перших проєктів художниці, над яким вона працювала з 2006 по 2012 рік. Це серії широкоформатних картин, де герої зображень представлено з «жаб’ячої» точки зору. Художниця критикує та переосмислює візуальну мову пострадянської фігуративної школи. Хоменко досліджує історичний розрив у культурі пострадянських країн, коли все західне мистецтво різко вирвалося на цю територію на початку 90-х років без жодного перегляду своєї історичної логіки. Її трансформація «великого стилю» — одна зі спроб повернути історичний вимір культурі.
«Сородна праця» – термін Григорія Сковороди, який був філософом-ідеалістом і вважав, що кожна людина має схильність до певного виду праці, і що щастя полягає в тій справі, до якої людина має природні нахили. Леся актуалізує сьогодні це поняття і намагається вивести його в поле критичного дискурсу, протиставити його усе ще актуальному сьогодні поняттю відчуженої праці” за Марксом. Фігури робітників вписані у формат полотен таким чином, що картина наче «затісна» для них. Ноги стоять на краю картини, голова втискається в кут. Іноді, голова не влазить взагалі. Такий формальний метод для художниці є метафорою соціальних та економічних умов, в яких сьогодні мусять працювати робітники. Тлом для фігур художниці служить підкладка ніжних кольорів. Такі “євроремонтні” кольори для Лесі є символом ілюзії щастя та добробуту. В поєднанні із “затиснутими” робітниками ці кольори додають драматизму зображенню.
Леся Хоменко народилась у 1980 році у Києві, де живе і працює зараз. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури у 2004 році. У 2005–2006 рр. брала участь у резиденції Центру сучасного мистецтва при НаУКМА; у 2008 році – у резиденції LIA (Leipzig International Art program) у Лейпцизі, Німеччина; у 2021 році – у резиденції Salzburg International Summer Academy of Fine Arts у Зальцбурзі, Австрія; З 2004 року співзасновниця та учасниця групи Р.Е.П., а з 2008 року – кураторського об’єднання ХУДРАДА. Її роботи були експоновані на багатьох персональних та групових виставках, серед яких – головний проєкт Kyiv Biennale Arsenale 2012 року, а також виставки у Національному художньому музеї України, у нью-йоркській White Box gallery, віденській MUMOK та Zaheta gallery у Варшаві. Леся Хоменко – номінантка премії PinchukArtCentre Prize у 2009, 2011 та 2013 рр. і Future generation art prize у складі групи Р.Е.П. у 2012 році, заснованих Віктором Пінчуком, а також володарка премії Каземира Малевича у 2012 та 2016 роках.
Олексій Сай представляє роботу із серії «Розбомблені». Це доповнена серія ранніх робіт автора, що являють собою карти, зроблені на інших роботах із серії «Excel-Art». В найгостріші моменти війни на Сході України (2014-2015 рр.) Олексій спостерігав супутникові знімки розбомблених територій на Сході України на google maps. Після чого з болгаркою в руках він «знищував» свої попередні твори, так і з’явилась серія творів «Розбомблені». Художник певен, що жодна доросла людина не може існувати поза політикою, адже вона формує нашу реальність.
Спеціально для Untitled.ART Олексій Сай створив нову серію живописних робіт, де продовжує розвивати ідеї про монотонне життя офісних працівників. Нові роботи Сая складаються з портретів олов’яних солдатиків в діловому одязі, через які він досліджує формування класу офісного планктону. Його герої — безликі менеджери, які стають більш людяними і набувають особистісних рис внаслідок старіння і відходу від ідеалів консюмеристського суспільства. Важливо відзначити, що Сай створює підкреслено нейтральну, об’єктивну, репрезентацію реальності офісних робітників у всіх її проявах: художник не має на меті ні критикувати офісний «стиль життя», ні створювати карикатуру на нього.
Олексій Сай народився у 1975 році у Києві, де живе та працює і нині. Закінчив Київський художньо-промисловий технікум за спеціальністю графічний дизайн у 1993 році та Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури – у 2001 році (відділ станкової графіки). Номінант премії PinchukArtCentre 2009 року. Автор веде активну виставкову діяльність. Олексій Сай брав участь у багатьох групових та персональних проєктах в Україні та закордоном. Так роботи художника експонувались у Black Square Gallery (Маямі, США), Saatchi Gallery (Лондон, Велика Британія), Bunsen Goertz Gallery (Нюрнберг, Німеччина), Музеї сучасного мистецтва PERMM (Перм, Росія) тощо.