Ціна і цінність
Ціна і цінність
24.03.2014

Наша галерея розташована в історичному місці – між двома музеями-палацами:  Київським музеєм російського мистецтва та Національним  музеєм західного та східного мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків на вулиці Терещенківській в Києві. Династія Терещенків,  в честь якої названо вулицю, була  одною з найвеличніших і найвпливовіших в Україні. Саме Терещенки створили ці музеї.  Їй ми і присвячуємо цей пост.

Нікола ТерещенкоВеликі землевласники, цукрозаводчики, меценати, колекціонери – це все про них. Артемій Терещенко (1794-1873), перший в сім’ї серед підприємців,  займався торгівлею у Глухові  та  мав діловий хист і вдачу, за що земляки називали його «карбованцем». Він заробляє капітал у другій половині ХІХ ст. у Кримській війні, поставляючи армії ліс, цукор, худобу, хліб.  Далі скуповує невеликі цукрові заводи у поміщиків та осучаснює їх.  Дар Артемія Яковлевича унаслідували троє його синів: Нікола, Федір і Семен. За високі заслуги і добрі справи Артемія Терещенка возвели у дворяни з правом наслідування титулу по чоловічій лінії. Пан Артемій  був людиною віруючою і лишив синам заповіт: 80 відсотків від прибутку має йти на благодійність. Його нащадки дотримались батьківського слова. Благодійність стала нормою і традицією для всіх поколінь цього роду.

Нікола(1819-1903), найстарший серед братів, не маючи коштів на освіту в інституті, стає підприємцем і розширює справу батька. І тут починається казкова історія про «цукрового короля», одного з найбагатших промисловців у Європі.

То були часи, коли відмінили кріпосне право. То була епоха промислового перевороту.  Нікола, відчуваючи дух часу,  збирає кращі технології, щоб відкрити цукровий завод. У справі йому допомагають брати – сім’я Терещенків завжди була дружньою. Взаємодопомога в родині, передові технології, виняткова енергійність і працьовитість власників стали запорукою успіху справи Терещенків.

Розпорядок дня

Нікола зазвичай прокидався о 4:00 ранку

О 5:00 пив каву в кабінеті і починав прийом з доповідями.

О 9-й годині снідав, завершував ділове спілкування

зі своїми службовцями і приймав відвідувачів.

Ненадовго від'їжджав у невідкладних справах.

Другу половину дня проводив у колі сім'ї.

О 9 вечора вже був у ліжку.

Так в 1870 году создано "Общество сахарных и рафинадных заводов братьев Терещенко". Його стартовий капітал становив 3 млн. руб. З часом річний оборот фірмы досяг 12 млн. руб. Справами фірми займалосьь 14 контор в різних містах. Терещенко з успіхом експортували свою продукцію на европейский ринок і відігравали важдиву роль в формуванні ціни на цукор.

Дари  цукрового короля

Брати Терещенки щедро вкладають гроші у медицину, освіту, культуру, мистецтво, будують церкви і  храми. Нікола будує на Басейній 16 притулок для безхатченків, де в холодні зимні дні розміщалось до 600 людей. Загалом Нікола Терещенко пожертвував Києву два з половиною мільйони рублів. В наш час це приблизно два з половиною мільярди гривень.

Деякі споруди, побудовані на кошти Терещенків:

-       училище для сліпих

-       Маріїнський дитячий притулок

-       4-та  гімназія (нині Транспортна академія)

-       5-та гімназія по Великій Васильківській

-       притулок-училище для глухонімих

-       жіноча гімназія на Покровській вулиці

-       Охмадит 

-       Троїцький народний дім (нині там розташований Театр оперети)

-       будинок працьовитості по Гоголівській вулиці

-       Покровська церква на Солом'янці –

-       собор св. Миколи в Покровському монастирі

-       Володимирський собор

 -      Київський Політехнічний інститут

 Мистецькі перлини Києва

Завдяки родині Терещенків сформовано збірки чотирьох найбільших київських музеїв: Т. Г. Шевченка, Національного художнього, Російського мистецтва, Західного і східного мистецтва. Троє з будинків цих музеїв належали сім’ї Терещенків. А будівництву четвертого родина сприяла. 

Цікавий факт: Нікола, надсилаючи гроші людям, котрі їх потребували, писав:

«Милостивый государь ..., не откажите в, любезности выполнить мою просьбу и принять от меня эту сумму ...» 

6360acd2d3371371Київський музей російського мистецтва відкрився 1922 році. Будинок спеціально для своєї розкішної колекції побудував Федір Терещенко. Спочатку він називався Київською картинною галереєю. Щодня галерею відвідувало близько 1000  киян. Вхід був безкоштовним. Основу колекції музею  надала саме сім’я Терещенків. Зараз експозиція радує глядачів шедеврами Шишкіна, Айвазовського, Врубеля, Куінжи, Васнєцова та інших геніїв.

 

 


fasadthumbПриїхавши до Києва Нікола купує садибу на Бібіковському бульварі 12, де нині знаходиться Національний музей ім Т.Г. Шевченка. Один з фасадів будинку теж виходить на вулицю Терещенківську. Під час революції садиба була захоплена більшовиками. Колекцію Ніколи спіткала трагічна доля: частину її знищили, частину розграбували, частину з’єднали з колекцією Федора Терещенка.


 


khanenkovarvaraВарвара (1852-1922)

Дочка Ніколи Терещенка, вона гідно продовжила справу батька у колекціонуванні витворів мистецтва. Для Богдана Ханенка мистецтво було пристрастю життя. Колекція стала для подружжя Ханенків дітищем. Її вони збирались лишити Києву. Серед шедеврів колекції був навіть  "Портрет інфанти Маргарити", пензля Д. Веласкеса де Сільва (бл. 1658 p.).  На жаль, під час Першої світової війни та революції близько 700 творів було розкрадено, знищено більшовиками.

У 1917 у віці 65 років Варвара Ханенко залишається одна – чоловік Богдан помирає. У неї є вибір: лишатися в Україні чи емігрувати до Європи і там зробити музей. І Варвара ризикнула лишитися. Вона мала створити музей і передати його Києву. У 1918 p. вона передала Українській академії наук дарчі документи на будинок, колекцію та бібліотеку. У 1919 р. з новим приходом до Києва більшовицької влади, колекцію було взято на облік, господиню поселено у двох маленьких кімнатках на антресольному поверсі.  Варвара помирає у 1922 році. У 1924 р. ім'я Ханенків зникає з назви музею та історії України «зважаючи на відсутність за Ханенків революційних заслуг».

1280px-muzeymistetstvimenibogdanatavarvarihanenkivkivМузей Західного та східного мистецтва ім. Богдана і Варвари Ханенків 

Після Другої світової війни колекція зазнала значних втрат: зникло або знищено 700 картин, близько 20 тис. гравюр, 10 скульптур, 3200 предметів художніх промислів. І тільки через 75 років Київському музею західного і східного мистецтва було повернуто назву його засновників.

Цитата

«Мати, наприклад, картину Тиціана чи грецький мармур п'ятого століття й не показувати ці речі - це те ж саме, що привласнити собі одному неопубліковані твори Пушкіна, Гете чи Шекспіра. Творіння геніїв по суті своїй не повинні належати лише тим, хто ними володіє» (Б. Ханенко )

Вибір

Історія династії Терещенків показує, як можна жити. Хтось витрачає статки на оду власної грандіозності, на несмак і потворну  розкіш, що назавжди стає пам’ятником потворності душі. А хтось, як Терещенки,  обирає інший шлях. Шлях служіння і допомоги.  Віри і майбутнього.

Цей вибір роблять не тільки ті, у кого мільйони. Цей вибір роблять мільйони. Незалежно від статку. Цей вибір робить кожен. Щодня.  Історія Терещенків показує плоди їх вибору. Нікола Терещенко не мав вищої освіти. Він був людиною, яка сама себе зробила – герой нашої епохи. Та йому не треба були академічні знання, щоб  добре розбиратися у  поняттях «ціна» і «цінність».