SUMMER SHOW: PART I Трансмімезис: емпатія до потворного
SUMMER SHOW: PART I Трансмімезис: емпатія до потворного
05.07.2018 - 05.08.2018

В рамках Summer Show 2018 Voloshyn Gallery представляє виставку молодих художників «Трансмімезис: емпатія до потворного». Куратор проекту: Юрій Сивирин, автор концепції: Андрій Сидоренко. У виставці братимуть участь Валентин Чорний та Марія Бондаренко, Євген Климчак та Сергій Ігнатенко, Влас Бєлов, Юлія Бєляєва, Марина Талютто, Юрій Денисенков, Андрій Набока, Сергій Западня, Богдан Томашевський, Олександр Голинський, Дмитро Красний, Віктор Ареф'єв, Кирило Коваленко, Тетяна Животкова, Ельміра Шемседінова, Олександра Маковій, Андрій Сидоренко, Федір Александрович, Тарас Явір, Марія Матієнко, Марина Біндіч, Герго Банкуті.

Проект є запрошенням долучитись до міркувань молодих авторів щодо природи явища мімезису, різноманіття його проявів та терапевтичної функції, цьому явищу властивої: 

«Знання про мімезис мають досить насичений історичний бекграунд. Один з найбільш давніх його інтерпретаторів – давньогрецький філософ Платон, що відомий також різким ставленням до мистецтва взагалі, визначав мімезис як акт пасивної репрезентації природи. Головним чином, його негативне ставлення до сучасного йому арту зумовлене тим, що мистецтво не здатне цілком передати божий замисел, який душа в людському тілі згадує під враженнями від світу ідей.

А от його учень Арістотель не був таким суворим у цьому питанні: він вважав мімезис вродженою людською здатністю до творчості. Цю творчість зумовлює природна емпатія, яка фізіологічно закладена в людському тілі у вигляді дзеркальних нейронів.  З самого дитинства ми повторюємо незнайомі слова, граємось штучними речами з пластику або дерева. У цих невинних імітаціях реального життя ми навчаємось новим словам та емоціям, хоча, насправді, в них немає жодної правди. За Ж. Бодріяром, ці дитячі ігри ми мали б назвати страшним словом симулякр, адже вони неправильно репрезентують свої праобрази.

Звісно, цього, напевно, не міг передбачити Арістотель, але він розумів, що справа мислителя не тільки в тому, щоб відрізнити істину від хиби, – чого так прагнув Платон. Мистецтво через мімезис дає підстави для розвинення почуттів, всього різноманіття людських емоцій, які можуть ніколи не бути пережитими якщо не дати їм волю через міметичний катарcис. І, в цьому сенсі, потяг до «потворного» в нас не менший ніж до «піднесеного», тільки одні соромляться це визнавати, а інші демонструють за будь-якої нагоди.

Ф. Ніцше концептуалізує цей феномен на основі давньогрецької міфології про богів Аполлона та Діоніса – двох трансміметичних архетипів, які визначають діалектичну боротьбу впорядкованого нарцисизму та напруженого драматизму в мистецькій та культурній еволюції людства.

Та є й інше пояснення мимовільного потягу до фільмів жахів та різного роду потворних речей: вони розвантажують наше несвідоме від фобій та дають привід поговорити про них із іншими людьми. Міметичний катарсис від діонісійського начала відчуває і митець: не тільки той, який репрезентує трагедію для публічного показу, але й той, який переживає за глядача екзальтовані емоції, знищує власні мистецькі твори, показує свою асоціальність, нездатність пристосуватись до елементарних суспільних норм.

Цей театр самопрофанації, який щедро екзальтує соціальні фобії, також викриває приховану під аполлонічною маскою трагікомічну проблематику виживання творчої особистості в буденному світі суспільних відносин».

Андрій Сидоренко 

Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery у жовтні 2016 року. Галерея спеціалізується на contemporary art і демонструє широкий спектр різних медіа сучасного мистецтва, проводить персональні та групові виставки. 

Галерея сприяє інтеграції українського мистецтва у світові культурні процеси,  представляє художників на міжнародних арт-ярмарках та у мистецьких проектах у Європі та США. Voloshyn Gallery прагне відкривати виняткові явища, з фокусом на художників на початкових етапах кар'єри та митців, які вже знайшли свою виражальну мову, але не зупиняються на досягнутому.

Сучасно обладнаний виставковий простір галереї розташований у культурному та історичному центрі Києва, на вулиці Терещенківській, у старовинному будинку 1913 року побудови, власником якого був Н. А. Терещенко. Згодом колекціонер та меценат Богдан Ханенко придбав будівлю для своєї дружини Варвари та перебудував на прибутковий будинок, другий поверх якого призначався для розширення картинної колекції музею Ханенків.

Максим і Юлія Волошини у арт-бізнесі з 2006 року. Їхня перша галерея мала назву Mystetska Zbirka Art Gallery та спеціалізувалася на класичному та повоєнному українському мистецтві ХХ ст. У 2015 році подружжя Волошиних увійшло у список Forbes 30 Under 30.

Voloshyn Gallery

м. Київ, ул. Терещенківська, 13, вхід в арку 2-й двір

+38 067 467 00 07, +38 044 234 14 27, www.voloshyngallery.art,  info@voloshyngallery.com

Будь ласка, приєднуйтесь до нас на, Facebook (@VoloshynGallery), Google+ (@+Voloshyn Gallery), Instagram (@ VoloshynGallery), Artsy (@Voloshyn Gallery) та через хештеги #VoloshynGallery, #галереяволошиних, #Summershow, #TRANSMIMESIS