11 листопада 2018
Пітер Брейгель Старший: відкриття найбільшої в історії виставки нідерландського майстра
11 листопада 2018

Пітер Брейгель Старший:

відкриття найбільшої в історії виставки нідерландського майстра

 

 

Наразі у віденському Музеї історії мистецтв / Kunsthistorisches Museum Wien триває наймасштабніша в історії виставка робіт нідерландського художника Пітера Брейгеля Старшого. Подію приурочено до 450-ї річниці смерті митця, яка припадає на 2019 рік.

 

Загальний план експозиції

 

Загалом, наразі в експозиції віденського Музею історії мистецтв представлено близько половини всіх робіт, авторство яких пов’язують в іменем Пітера Брейгеля Старшого. Самі організатори називають виставку «маленьким дивом» – і з ними важко не погодитись: для реалізації проекту до Відня було привезено навіть ті роботи Брейгеля, що через власну крихкість (йдеться про живопис на дерев’яних дошках) ніколи не полишали міст свого зберігання, а також роботи, що майже ніколи не експонувались перед широким загалом. Крім того, реставрацію деяких полотен було завершено спеціально до відкриття цієї виставки. Такою є доля славнозвісного брейгелівського «Тріумфу смерті», наданого Національним музеєм Прадо.

Брейгеля часто називають реформатором жанрового живопису. Оповідальна манера зображення та критичний погляд на реалії свого часу дозволяють художнику точно, хоча й алегорично, відтворити атмосферу Європи під впливом Реформації. Зразком цього може слугувати апокаліптичний пейзаж «Тріумфу смерті». Владу фатуму над людиною тут змальовано як протистояння юрби скелетів та людей. Марність людського опору неминучості смерті Брейгель артикулює завдяки численним деталям, вивченню яких можна присвятити чимало часу. Два скелети, що дзвонять у дзвони підвішені на гілці засохлого дерева (виникає риторичне питання: по кому подзвін?); скелет, який показує нажаханому правителю спорожнілий пісочний годинник; армія скелетів, що тримають кришки від трун замість щитів, – тріумф смерті видається абсолютним, оскільки немає жодної деталі, яка на нього не вказувала б.

 

Пітер Брейгель Старший «Тріумф смерті» (1562 рік)

Роботу надано Національним музеєм Прадо

 

Проте, було б несправедливо говорити про Брейгеля лише як про скептика та сатирика. Його полотна не позбавлені й легкого добродушного гумору. Наприклад, у «Поверненні стада» одну з корів зображено так, що вона має зустрітись поглядом із глядачем. Так, ніби тварина свідома присутності когось за межами реальності картини, ніби вона встановлює з цим кимось зоровий контакт.

 

Пітер Брейгель Старший «Повернення стада» (1565 рік)

Робота з колекції віденського Музею історії мистецтв

 

Пітер Брейгель Старший, фрагмент роботи «Повернення стада» (1565 рік)

Робота з колекції віденського Музею історії мистецтв

 

Виставка у віденському Музеї історії мистецтв надає безліч можливостей для відкриття та пере-відкриття Брейгеля. Так завдяки створенню такої собі панорами творчості художника, глядачі можуть ретельно дослідити, як митець розробляв та варіював деякі сюжети та мотиви. Наприклад, вперше у поціновувачів Брейгеля є можливість наживо порівняти його дві версії «Вавилонської вежі»: зразок 1563 року, що належить до колекції віденського Музею історії мистецтв, та його «близнюка» з фондів Музею Бойманса ван Бенінгена/ Museum Boijmans Van Beuningen (Роттердам, Нідерланди) – останній майже в чотири рази менший за «віденського побратима». Хоча точної дати написання «Вавилонської вежі» з Роттердаму ми не знаємо, результати рентгенівського аналізу полотна дозволяють припустити, що його було створено пізніше за «Вавилонську вежу» з Відня. Крім того, згідно з результатами відповідного аналізу, первинно зображення були ідентичними: лише під час роботи над другою, меншою з Веж, Брейгель вирішив поекспериментувати із композицією та деталями.

 

Пітер Брейгель Старший «Вавилонська вежа» (1563 рік)

Робота з колекції віденського Музею історії мистецтв

 

Пітер Брейгель Старший «Вавилонська вежа»

Роботу було надано Музеєм Бойманса ван Бенінгена (Роттердам, Нідерланди)

 

Зіставляючи два полотна, ми бачимо, що роттердамська Вежа є більшою за масштабами, незважаючи на те, що сама картина із її зображенням є меншою за її віденський аналог: на це вказує співвідношення розмірів споруди та човнів, що видніються у бухті поблизу її підніжжя. Крім того, попри подібність обрисів двох Веж, перед нами постають два відмінних типи конструкцій. Віденську Вежу вирублено зі скелі (про що свідчать ще необроблені фрагменти породи) – людина тут вступає у симбіоз із природою, акумулює її ресурси. Тоді як будівельним матеріалом роттердамської Вежі слугує цегла, і для її зображення Брейгель обирає значно темнішу палітру, драматизуючи образ в такий спосіб.

Придивляючись до нюансів-розбіжностей двох «Вавилонських веж» кожен має нагоду ще раз переконатись, що Брейгель в деталях.

 

Фрагменти рентгенівських знімків «Вавилонської вежі»

Робота з колекції віденського Музею історії мистецтв

 

Також відвідувачі можуть на власні очі переконатись у тому, що Брейгель – не лише майстер «сцен селянського побуту» (за що автор навіть отримав прізвисько «мужицького» художника). Так кураторка Музею мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк, США) Надін М. Оренстайн/ Nadine M. Orenstein підкреслює вправність Брейгеля у відтворенні природи: «Жоден інший художник не може так точно передати погоду, як він». Хорошим підтвердженням слів Оренстайн є «Мисливці на снігу», де Брейгель завдяки сірувато-зеленим відтінкам візуалізує мороз зимового повітря. «Мисливці на снігу» – одна з найбільш відомих картин Брейгеля і, звісно, без неї експозицію виставки-огляду його творчості неможливо уявити.

 

Пітер Брейгель Старший «Мисливці на снігу» (1565 рік)

Робота з колекції віденського Музею історії мистецтв

 

Пітер Брейгель Старший, фрагмент полотна «Зимовий пейзаж із пасткою для птахів» (1565 рік)

Роботу було надано Королівськими музеями красних мистецтв (Брюссель, Бельгія)

 

Загальний план експозиції

 

У рамках виставки було представлено і брейгелівські wimmelbilder (картини з перевантаженою фігурами та деталями композицією), які дають підстави для порівняння Брейгеля із іншим представником Північного Відродження – Ієронімом Босхом. Такими є «Битва масляної та посту» та «Божевільна Грета»/ «Dulle Griet» та вже згаданий «Тріумф смерті». Однак, попри цю формальну композиційну подібність між Брейгелем та Босхом є суттєва відмінність: останній працює із біблійними темами, тоді як Брейгель зосереджується на зображенні повсякденності. «Брейгель переніс диявольські видіння Босха на землю, спочатку в область людської культури, а потім – природи» – коментує аналогію між двома майстрами Джозеф Коернер/ Joseph Koerner, професор Гарварду та викладач історії мистецтва та архітектури.

 

Пітер Брейгель Старший «Божевільна Грета» (1563 рік)

Роботу було надано Музеєм Майєра ван ден Берга (Антверпен, Бельгія)

 

Загальний план експозиції

 

Такий масштабний проект віденському Музею історії мистецтв вдалось реалізувати завдяки підтримці та співпраці з численними інституціями. Більшість із них – європейські, як-то: Національна галерея (Лондон, Велика Британія), Королівські музеї красних мистецтв/ Musées royaux des Beaux-Arts de Belgique (Брюссель, Бельгія), Лувр (Париж, Франція), Музей Майєра ван ден Берга/ Museum Mayer van den Bergh (Антверпен, Бельгія), Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія) та ін. Проте, окремо варто відзначити двох «трансатлантичних» учасників проекту – Національну галерею мистецтва (Вашингтон, США) та Колекцію Фріка/ The Frick Collection (Нью-Йорк, США), – завдяки яким ініціатива віденського Музею історії мистецтв набула ще більшого розмаху.

Відвідати виставку можна до 13 січня 2019 року.

ОСТАННІ ПОСТИ