Головні тенденції тижня сучасного мистецтва Art Basel Miami Beach
Інсталяція під назвою Penta Hexe, Green, Gold, 2017, художника Olafur Eliasson на стенді Tanya Bonakdar Gallery.
Для мало обізнаних людей назва Art Basel Miami Beach викликає думки про селебріті, що злітаються у місто, заповнюючи вечірки та басейни біля океану. Так, звісно, місцеві мешканці цілий тиждень потерпають від нехарактерних для Майямі заторів на дорогах у зв'язку з величезною кількістю відомих гостей. Але все ж таки Art Basel Miami Beach − це у першу чергу про мистецтво!
Робота Fake Five, 2017, тандему FORT, художниць Alberta Niemann та Jenny Kropp.
Традиційно у грудні відбувся наймасштабніший тиждень сучасного мистецтва Північної Америки. Цього року Art Basel у Майямі проходив у 16-й раз, із 6 по 10 грудня. У ньому взяли участь представники 268 галерей з 32 країн світу. Подія відбувалася у Convention Center на Майямі-Біч, зібравши 82 тисячі відвідувачів, серед яких, окрім колекціонерів, були також галеристи, куратори, художники та інші поціновувачі мистецтва.
Виставковий стенд галереї Galerie Laurent Godin.
100 робіт художника Sol Lewitt під назвою 100 Cubes, 1991.
Трохи історії
Нагадаємо, що головний мистецький ярмарок світу було започатковано у 1970 році трьома арт-дилерами Ернстом Бейєлером (Ernst Beyeler), Труді Брукнером (Trudi Bruckner), Бальц Хілтом (Balz Hilt) і проведено у їхньому рідному Базелі, Швейцарія. Art Basel збирає найкращі галереї світу під одним дахом для демонстрації сучасного мистецтва і подальшого його продажу колекціонерам та інституціям. Нині Art Basel проходить тричі на рік: у Базелі (Швейцарія) у червні, у грудні − на Майямі-Біч (США), і у березні − у Гонконгу (Китай). На кожному з цих трьох ярмарків представляється творів мистецтва на суму близько 3 мільярдів доларів.
Convention Center
Фасад Convention Center.
Цього року відвідувачів було більше, ніж торік, незважаючи на те, що Art Basel Miami Beach стартував у розпал кардинальної перебудови Convention Center. Вже зараз помітно, що після реновації виставковий простір обіцяє бути в рази масштабнішим за рахунок розширення на кілька кварталів. Він поєднуватиме не тільки виставкові павільйони, а й зони відпочинку, площі для ленд-арту та масштабних вуличних інсталяцій.
Розбудова Convention Center на Майямі-Біч із висоти пташиного польоту.
Що вразило
Creative Hands, 2011, художника Josh Kline представлена у паралельній програмі у Rubell Family Collection.
Інсталяція Barry McGee Untitled, 2017, в експозиції у галереї із Сан-Франциско Ratio 3.
Скульптура THETIS, 2017, художниці Lynda Benglis, на стенді Нью-Йоркської галереї Cheim & Read
Робота Yves Klein Untitled Pink Sponge Sculpture (SE 204), 1959 на стенді Lévy Gorvy.
Насамперед, впадає в око, що Art Basel усе менше схожий на просто ярмарок із продажу мистецтва, тепер це скоріше гігантська лабораторія, де кожен виставковий стенд демонструє своє унікальне дослідження. Твори мистецтва все рідше представлені як "товари для придбання", скоріше вони є елементами чи результатами певного пошуку. Нерідко інсталяції інтерактивні і глядачу пропонується стати частиною досліду, "зіграти" з автором, розплутавши його загадку.
На виставці UNTITLED (паралельна програма) у відвідувачів була можливість поспостерігати за тим, як працює радіостудія Winwood radio.
Інсталяція китайського художника Chen Zhen Uninterrupted voice, 1998-1999.
Інсталяція Spencer Finch "Bamboo Grove (Arashiyama, afternoon effect, May 23, 2017)".
Galerie Thomas Schulte, інсталяція Allan McCollum’s Each and Every One of You, 2004, що складається із 1,200 роздрукованих чорно-білих чоловічих та жіночих імен, які були найбільш популярними у США у 2000-ні роки.
Також ми потроху звикаємо, що мистецтво все більше взаємодіє з наукою та технологіями майбутнього. Наприклад, усе частіше в експозиціях можна зустріти роботів. Не дивно, що такі стенди приваблюють глядачів, усім цікаво спостерігати як працюють "машини" і наскільки подібною на людську може бути їх зовнішність. Дуже цікаво аналізувати власну реакцію на ці створіння, адже тема штучного інтелекту лякає і захоплює водночас.
Усе більше скульптур створюється за допомогою 3D друку. Робота Josh Kline 'Thank you for your years of service (Joann/Lawyer)', 2016, представлена в паралельній програмі у Rubell Family Collection.
Інсталяція корейської художниці Anicka Yi ALZ/AZN, 2015, представлена в паралельній програмі у Rubell Family Collection.
Contagious Unemployment (All The Best), 2016, художника Josh Kline представлена в паралельній програмі у Rubell Family Collection.
Ще одна риса - масштабність. Художники прагнуть створювати монументальні роботи, які потребують більшого простору для експонування. Тому не дивно, що далекоглядні організатори Art Basel стільки вкладають в розбудову виставкових павільйонів.
Стенд Eva Presenhuber, інсталяції художника Ugo Rondinone.
Скульптура Jean-Michel Othoniel Double Collier Emeraude, 2013, в експозиції Perrotin.
Робота художника Peter Land The Secret Agent, 2017, в експозиції Galleri Nicolai Wallner.
Adam, 2014-2017, художника Urs Fischer на стенді Sadie Coles HQ.
Отже, все спрямовано на те, щоб глядач втратив відчуття реальності, і з переходом зі стенду на стенд наче занурювався у різні світи, відчував подих майбутнього.
Барельєф художника Loris Cecchini Fingertips III, 2017, із каррарського мармуру на стенді Galleria Continua.
Скульптура Timo Nasseri Parsec #6, 2017, стенд Sfeir-Semler Gallery.
Фрагмент роботи Evan Holloway Three Trees, 2017, на стенді Xavier Hufkens.
Untitled (short people), 2017, художника GIMHONGSOK на стенді Kukje Gallery/Tina Kim Gallery.
Фрагмент інсталяції Rochelle Goldberg Intralocutor, "Are you on or off?", 2017, на стенді Miguel Abreu Gallery.
Галузь колекціонування мистецтва нині перетворилася на глобальний ігровий майданчик, де практично щотижня десь у світі відбувається ярмарок мистецтва (крім Art Basel, серед основних − Frieze (Лондон, Нью-Йорк), Art Cologne (Кельн), FIAC (Париж), Arco Madrid (Мадрид), Armory Show (Нью-Йорк), Art Dubai (Дубай). Інформаційна революція, "вінцем" якої став Інтернет, уможливила інформаційний обмін в глобальних масштабах. Це дозволяє колекціонерам не тільки самим проводити дослідження, але й брати участь у процесі придбання мистецтва з усього світу. Характерною рисою сучасного ринку мистецтва є те, що колекціонери мають змогу використовувати більш глобальний підхід. Раніше покупці були зосереджені на придбанні творів художників свого регіону, країни, тепер іде масштабний міжнародний обмін.
Робота художниці Teresa Margolles La Gran America, 2017.
Ще одна риса нашого - художники стають більш різноплановими і усе рідше обмежуються однією практикою. Раніше, якщо не брати до уваги добу Титанів епохи Відродження, можна було сказати про автора, що він скульптор, живописець чи графік. Нині один і той самий художник все частіше стає живописцем, письменником, дизайнером, фотографом, діджеєм, засновником певних громадських проектів, а може навіть науковцем, водночас.
Інсталяція на стенді Jessica Silverman Gallery. Фото Alain Almiñana для Artsy.
Помітно, що команда, яка працює над Art Basel, воліє щоб кожна виставка мала власну ідентичність, пов'язану з регіоном, де вона відбувається. І це логічно, адже велика частина галерей-учасників саме з тієї країни, яка приймає ярмарок. У Гонконгу половина галерей місцеві, у Майямі − із Сполучених Штатів, у Базелі − швейцарці, німці, італійці, французи. Також важливим є те, що під егідою тижня мистецтв для відвідувачів відкривається багато приватних колекцій, наприклад, Майямі нас запрошували на "сніданок" до Rubell Family Collection.
Скульптура Paul McCarthy на стенді галереї Hauser & Wirth.
François Morellet 2 trames de tirets 0° 30° (13cm de haut chacun), 1971, в експозиції Lévy Gorvy.
Публіка
Andrea Galvani Study on a Rotating Black Hole, 2016, на стенді Revolver Galería.
Із розповсюдженням такого явища, як міжнародні ярмарки мистецтва, навіть таким потужним шоу, як Art Basel, треба наполегливо працювати, щоб не втрачати позиції. Тому основна увага приділяється відвідувачам. Багато хто приїжджає сюди не тільки для придбання мистецтва. Наприклад, куратори тут відшукують галереї, з якими можна налагодити співпрацю, нових художників, яких можуть запросити для участі у бієнале або інших виставках. А для директорів музеїв Art Basel може стати місцем зустрічі нових меценатів для їхніх установ. Деякі актори, музиканти та модельєри, а також архітектори та дизайнери, які приїжджають на виставку, купують мистецтво, а деякі просто цікавляться ним. Серед гостів ярмарку були помічені такі відомі актори, як Леонардо Ді Капріо (Leonardo Di Caprio) та Оуен Вілсон (Owen Wilson), а також співак Рікі Мартін (Ricky Martin), кінорежисер і кінопродюсер Майкл Бей (Michael Bay), американський актор Вел Кілмер (Val Kilmer) із британською художницею Трейсі Емін (Tracey Emin), актриса кіно і телебачення Джеймі Кінг (Jaime King), американський фешн-дизайнер Джеремі Скотт (Jeremy Scott), відомий видавець та підприємець Джейсон Бінн (Jason Binn), домініканский бейсболіст Самуель Соса (Sammy Sosa). Також Art Basel відвідала супермдель Сінді Кроуфорд (Cindy Crawford) з чоловіком Ранде Гербером (Rande Gerber) та сином Преслі Гербером (Presley Gerber), Періс Хілтон (Paris Hilton) з нареченим Крісом Зілка (Chris Zylka), пуерториканська топ-модель Джоан Смоллс (Joan Smalls) та чеська супермодель Кароліна Куркова (Karolina Kurkova).
Живопис та інсталяції на стенді David Lewis. Фото Alain Almiñana для Artsy.
Пересічна людина, відвідавши арт-шоу, може швидко зорієнтуватися не тільки в художніх процесах, а й глобальних подіях, що відбуваються у світі. Також Art Basel звертається до політичних питань, наприклад, минулого року твір Сем Дюран (Sam Duran) на політичну тему “End White Supremacy” у галереї Blum & Poe та “The Tyranny of Common Sense Has Reached its Final Stage” Риркріт Тіраванія (Rirkrit Tiravanija) на стенді Gavin Brown’s Enterprise стали хітами на тлі обрання Дональда Трампа президентом США.
Стенд галереї Tyler Rollins Fine Art. Photo by Alain Almiñana for Artsy.
Марк Шпіглер (Marc Spiegler), генеральний директор Art Basel, зазначає, що даний ярмарок − виклик усім, хто каже, що їм не подобається мистецтво: "Приходьте на арт-шоу та проведіть тут деякий час. Тут обов'язково знайдеться щось, що не залишить вас байдужим". "Я дійсно думаю, що люди, які не пошкодують часу на відвідання цієї події, відкриють для себе щось нове: нових художників, нові течії та тенденції", − сказав Шпіглер.
Стенд Stuart Shave/Modern Art Gallery. Фото: Alain Almiñana for Artsy.
Щодо продажів
Власники найвідоміших галерей світу, підсумовуючи результати тижня мистецтв, відзначили, що цей рік видався успішнішим, ніж минулий.
Інсталяція Брюса Ньюмана (Bruce Nauman) Untitled (Two Wolves, Two Deer), 1989, продана за $ 9,5 мільйонів колекціонеру з Азії галереєю Hauser & Wirth у перші ж дні показу.
Alison Jacques Gallery продала настінний барельєф із латексу та застібок Ханни Вілке (Hannah Wilke) Mellow Yellow, 1975 за $ 750 тисяч.
Також Alison Jacques Gallery продали акварельну роботу Доротеї Теннінг (Dorothea Tanning) Around Town, 1986, за $ 5 тисяч.
Однією із найдорожче проданих робіт у перший же день показу стала робота Лі Краснера (Lee Krasner), його живописну роботу Sun Woman I, 1957, продала Paul Kasmin Gallery за $ 7 мільйонів.
Нью-Йоркська галерея Mnuchin Gallery продала твір Марка Бредфорда (Mark Bradford) Fly in the Buttermilk, 2002, за $ 3 мільйони.
Галерея Lévy Gorvy представила роботу Елсворта Келлі (Ellsworth Kelly) Sumac, 1959, що була оцінена між $4 та $5 мільйонами.
Eva Presenhuber продала скульптуру Уго Рондіноне (Ugo Rondinone) Hunger moon, 2013, за $ 1,2 мільйони.
Pace Gallery також мала високі продажі. Представлену роботу Йошітомо Нара (Yoshitomo Nara) Young Mother, 2012, продали за $ 2,9 мільйони. За тиражні принти KAWS THE NEWS, 2017, галерея отримала $4,5 мільйони. Окрім того, твір Віллема де Кунінга (Willem de Kooning Untitled, 1967, вдалося продати за $ 450 тисяч, фільм Мічела Ровнера (Michal Rovner) Urgency, 2017, був проданий за $ 140 тисяч, а бронзова робота Жоеля Шапіро (Joel Shapiro) пішла за $ 350 тисяч.
Максим та Юлія Волошини