Що таке

viennacontemporary2018

і чим він відрізняється від інших ярмарків сучасного мистецтва? 

viennacontemporary – міжнародний ярмарок сучасного мистецтва, що вже традиційно відбувається протягом останнього тижня вересня у приміщенні виставкового комплексу Marx Halle. Цьогоріч viennacontemporary проводиться вчетверте. viennacontemporary є наступником Viennafair, що зі зміною локації змінив і свою назву. Серед інших подій світової арт-сцени viennacontemporary вирізняється оригінальним поглядом на сучасне мистецтво: у центрі уваги тут перебуває мистецтво центрально- та східноєвропейського регіонів, яке репрезентують як авторитетні інституції, так і молоді галереї.

 

Центральний вхід виставкового комплексу Marx Halle

 

У цьому році у viennacontemporary беруть участь 118 галерей та інституцій з 27 країн світу, завдяки яким відвідувачі ярмарку можуть познайомитись із творчістю понад 400 митців. У 2018 році програма viennacontemporary є дійсно насиченою – серед заходів, що було розроблено організаторами, знайдеться щось до смаку будь-якому поціновувачеві мистецтва. Так у рамках основної програми viennacontemporary працюють близько десяти секцій, що передбачають 5 спеціальних презентацій, дискусії зі спеціалістами зі сфери мистецтва (теми варіюються від обговорення ефективних стратегій для арт-колекціонерів-початківців до міркувань щодо ролі арт-активізму у часи політичних та соціальних змін), програму для всієї родини, а також оглядові екскурсії по всьому ярмарку. Крім того, паралельно до основної програми ярмарку у Відні відбуваються численні культурно-мистецькі заходи. Тож недивно, що цього року на viennacontemporary побували близько 30 тисяч відвідувачів.

Voloshyn Gallery цього року бере участь у viennacontemporary вперше та є єдиною галереєю, що представляє Україну на ярмарку. Voloshyn Gallery презентує роботи чотирьох українських митців: Жанни Кадирової, Анастасії Подерв'янської, Лесі Хоменко та Михайла Деяка, а також німецької художниці Марії Сулименко (втім, українки за походженням).

 

Стенд E04, Voloshyn Gallery
Загальний план експозиції

 

Творчість Марії Сулименко було представлено її акварелями з серії Скляний світ людей та речей…, Михайла Деяка – новою роботою з серії Space, Лесі Хоменко – серією Після кінця. Крім того, на стенді Voloshyn Gallery була представлена текстильною роботою Гадюка серія Кантрі-Хорор Анастасії Подерв'янської.

 

Стенд E04, Voloshyn Gallery
Загальний план експозиції

 

Окремо відзначимо найбільш інтерактивну частину експозиції Voloshyn Gallery – інсталяцію з серії Заповнення Жанни Кадирової. Для її створення авторка використовує знаковий для своїх практик матеріал – кахлі, – заповнюючи ними посудини, у яких, як правило, зберігають рідини. Художниця вирізає пласти різнокольорового кахлю, що відповідають діаметрам численних емальованих ємностей. Зі сторони глянець кахлів видається блиском лискучої поверхні фарб, які нібито наповнюють посудини.

 

Жанна Кадирова, Заповнення (2018 рік), Voloshyn Gallery

 

Втім, Voloshyn Gallery не єдина представляла українських митців на viennacontemporary цього разу. Так на стенді Telekom Art Collection – інституції, що спеціалізується на сучасному мистецтві східної та південно-східної Європи, було представлено роботи української авторки Марії Куліковської. Telekom Art Collection презентувала груповий проект чотирьох художниць – Анети Гжешиковської/ Aneta Grzeszykowska (Польща), Шейли Камерич/ Šejla Kameric (Боснія та Герцеговина), Сані Івекович/ Sanja Ivekovic (Хорватія) та вже згаданої Марії Куліковської, – що було присвячено темі саморепрезентації та формування образу жінки в суспільстві. Крім того, в один з вечорів ярмарку, Марія Куліковська проводила перформанс.

 

Марія Куліковська, Homo Bulla (2015 рік), Telekom Art Collection

 

Ще одного українського митця представляла берлінська Galerie Volker Diehl. Йдеться про Тіберія Сільваші та його монохромну серію 2010 року. Цього року Galerie Volker Diehl презентувала міжнародний проект-тандем чотирьох авторів. Окрім Тіберія Сільваші на стенді були представлені роботи німецько-єгипетської авторки Сьюзан Хефуни/ Susan Hefuna, російської мисткині Ольги Чернишової/ Olga Chernysheva та австрійського художника-абстракціоніста Ервіна Бохача/ Erwin Bohatsch.

 

Тіберій Сільваші, Untitled (umbra small) (2010 рік), Galerie Volker Diehl

 

Говорячи про рівень проведення viennacontemporary, варто відзначити ретельність кураторського відбору та організації виставкового простору. Серед стендів учасників особливої уваги заслуговує стенд Thaddaeus Ropac Gallery (галерея з локаціями у Лондоні, Парижі та Зальцбурзі), що презентує проекти дуже сильних й авторитетних авторів. Серед них відмітимо скульптуру Castor & Pollux британського митця та володаря Премії Тернера (1988 рік) Тоні Креґа/ Tony Cragg. Тоні Креґ, якого нині цілком правомірно називають класиком, є одним з найчастіше експонованих та комерційно успішних скульпторів. Крім того, Thaddaeus Ropac Gallery було представлено полотно Untitled (Rose, November 22, 2017) Роберта Лонго/ Robert Longo, автора, що цьогоріч вже встиг гучно заявити про себе презентацією своєї великомасштабної скульптури Death Star II на секції Unlimited у рамках основної програми Art Basel у Базелі. Тоді, як і на viennacontemporary, Лонго представляла Thaddaeus Ropac Gallery.

 

Тоні Креґ/ Tony Cragg, Castor & Pollux (2016 рік), Thaddaeus Ropac Gallery

 

Роберт Лонго/Robert Longo, Untitled (Rose, November 22, 2017) (2017 рік), Thaddaeus Ropac Gallery

 

Георг Базеліц/ Georg Baselitz, Abe (1993 рік), Thaddaeus Ropac Gallery

 

Даніель Ріхтер/ Daniel Richter, unpässliche Minderheiten (2015 рік), Thaddaeus Ropac Gallery

 

Урізноманітнила палітру учасників пекінська PIFO Gallery – єдина галерея, що представляла Китай цього разу. Серед шістьох авторів, полотна яких було експоновано на стенді PIFO Gallery (галерея зробила ставку винятково на живопис), була і серія живописних робіт знаного китайського митця Тан Піна/ Tan Ping. Такий вибір робіт з творчого доробку художника видається особливо цікавим, якщо пригадати, що візитівкою Тан Піна є великоформатні гравюри, прикметні специфічною технікою накладання мідних пластин.

 

Тан Пін/ Tan Ping, робота з серії Untitled (2014 рік), PIFO Gallery

 

Румунію цього року представили п’ять галерей. На нашу думку, найцікавіший проект належить EASTWARDS PROSPECTUS з Бухаресту, якій вдалось створити панорамний погляд на творчість доволі самобутнього румунського митця Развана Антона/ Razvan Anton. Автор вважає живопис «медіумом поза медіа» – саме це дозволяє художнику, вдаючись до різних технік, знаходити ресурс для нових висловлювань у традиційному й, здавалося б, вже неактуальному виді мистецтва. Такий оригінальний погляд вдало проілюструвала добірка робіт Развана Антона, котру презентувала галерея EASTWARDS PROSPECTUS.

 

Разван Антон/ Razvan Anton, Fading Study (Audience) (2018 рік), EASTWARDS PROSPECTUS

 

Неможливо оминути увагою стенд бельгійської галереї Geukens & De Vil, завдяки якій відвідувачі змогли познайомитись із новими роботами знаного бельгійського скульптора Philip Aguirre y Otegui.

 

Стенд галереї Geukens & De Vil
Загальний план експозиції

 

Стенд галереї Geukens & De Vil
Загальний план експозиції

 

Запам’яталась сильним сольним проектом американського художника Адама Вінера/ Adam Winner туринська PRIVATEVIEW Gallery. Для Адама Вінера абстрактний живопис є способом вирішення внутрішньої боротьби. Візуальним відповідником такої психологічної напруги та її спаду в автора є не лише розмашистий жест, яким фарба картографує поверхню полотна, але й сама недосконалість цієї поверхні, матеріалів, що її художник робить «демонстративно видимою». Тож невипадково одне з полотен нового проекту (всі роботи датовано 2018 роком) має назву Self Portrait.

 

Адам Вінер/ Adam Winner, Untitled (2018 рік), PRIVATEVIEW Gallery

 

Адам Вінер/ Adam Winner, Self Portrait (2018 рік), PRIVATEVIEW Gallery

 

Вирізнявся серед інших стендів потужним соціально-політичним критичним запалом стенд словенської P74 Gallery, що презентувала дует Уроса Поточніка/ Uroš Potocnik та групи Laibach Kunst – колективу художників, створеного у 1980-х рр., представники якого працюють із різними медіа.

 

Laibach Kunst, серія плакатів 2017 року, P74 Gallery

 

Варто згадати також угорську VILTIN Gallery, котра серед робіт інших авторів представила скульптуру Pause Георгія Гаспара/ Gyorgy Gaspar. Художник працює зі склом, втілюючи принципи геометричної абстракції у своїх арт-об’єктах, у манері виконання яких відчувається вплив італійського скульптора Арнальдо Помодоро, що сам Георгій Гаспар вважає за належне відмічати.

 

Георгій Гаспар/ Gyorgy Gaspar, Pause (2017 рік), VILTIN Gallery

 

SARIEV Contemporary – єдина болгарська галерея на viennacontemporary цього разу – присвятила свій стенд творчості Лучезара Бояджиєва/ Luchezar Boyadjiev – митця, вплив якого на формування сучасної арт-сцени Болгарії важко переоцінити: саме його потужно соціально-критично конотовані експерименти з різними медіа стали фундаментом для формування нової генерації болгарських художників-концептуалістів.

 

Стенд галереї SARIEV Contemporary
Загальний план експозиції

 

Звісно, найбільша кількість галерей-учасниць viennacontemporary – австрійські (43, якщо точно). Проте, така активна участь місцевих галерей продемонструвала, радше, високий рівень австрійського арт-ринку: представлені ними проекти не справляли враження однотипних та були підготовлені професійно. Наприклад, заслуговує на увагу віденська Galerie Crone, яка підготувала груповий проект восьми художників, котрі працюють із різними медіа (Пітер Міллер/ Peter Miller – фотографія, Клеменс Краус/ Clemens Krauss – живопис, Рудольф Поланськи/ Rudolf Polanszky – скульптура та ін.), і змогла створити при цьому завершене цілісне висловлювання.

 

Костянтин Лузер/ Constantin Luser, Vaporosaurus (2016 рік), Galerie Crone

 

Оригінальністю оформлення боксу запам’яталась віденська галерея Zeller van Almsick, що презентувала сольний проект молодої австрійської авторки Шарлотти Клобаса/ Charlotte Klobassa.

 

Стенд галереї Zeller van Almsick
Загальний план експозиції

 

Звісно, не можна не згадати і одну з найдавніших віденських галерей – Krinzinger, завдяки зусиллям якої відвідувачі viennacontemporary змогли побачити роботи близько 40 митців. Зокрема, на стенді галереї було представлено фотографію та скульптуру одного з найвпливовіших бельгійських скульпторів сучасності – Ганса Оп де Бека/ Hans Op de Beeck; фотографію сербської мисткині Марини Абрамович/ Marina Abramovic, знаної більше як перформерки; живопис контроверсійного німецького художника Джонатана Мезе/ Jonathan Meese, відомого своїми заграваннями з окультною тематикою, та багатьох інших авторів.

 

Ганс Оп де Бек/ Hans Op de Beeck, Room (10) (2017 рік), Krinzinger

 

Ганс Оп де Бек/ Hans Op de Beeck, скульптура, Krinzinger

 

Марина Абрамович/ Marina Abramovic, Vladkka (2007 рік), Krinzinger

 

viennacontemporary є унікальним явищем світової арт-сцени, оскільки сприяє формуванню арт-ринку у східно- та центральноєвропейському регіонах (і досі порівняно мало представлених на ярмарках міжнародного рівня), а також слугує підтримкою молодим інституціям і галереям. «Сам Відень – це вже схід. Якщо ви подивитесь на галереї (Відня), то побачите, що більшість з них експонують роботи східноєвропейських митців. Те ж саме має місце, коли йдеться про музеї на кшталт MUMOK (Музей сучасного мистецтва Фонду Людвіга)» – говорить Крістіна Штейнбрехер-Пфандт / Christina Steinbrecher-Pfandt, арт-директорка ярмарку з 2012 року. Схід – це не просто регіон, він має багато облич – саме таке різноманіття, його виявлення та демонстрація є основною метою організаторів viennacontemporary.

Зважаючи на те, що зі зміною локації ярмарку (комплекс Marx Halle), команда організаторів розпланувала графік проведення viennacontemporary на кілька років наперед, ми можемо сміливо прогнозувати підвищення як рівня активності галерей нашого регіону, так і якості їхньої діяльності.