EXPO CHICAGO, міжнародна виставка сучасного мистецтва. У 2019 році EXPO CHICAGO прийняла понад 135 провідних міжнародних експонентів у фестивальному залі Navy Pier. EXPO CHGO ONLINE | 8 - 12 квітня 2021 року – це кураторська цифрова експозиція сучасного мистецтва, представлена у співпраці з HOOK. У 2021 році EXPO CHGO ONLINE презентує онлайн-презентації 81 галереї, а частина прибутку ярмарку буде передана на  користь Асоціації дилерів мистецтв Америки (ADAA).

Наступний ярмарок EXPO CHGO ONLINE відбудеться у форматі Online Viewing Room, 8 - 12 квітня 2021 року. Щоб переглянути ярмарок онлайн, перейдіть за посиланням.

Voloshyn Gallery з гордістю представляє на EXPO CHGO ONLINE таких художників, як Нікіта Кадан, Леся Хоменко, Олексій Сай та Артем Волокітін.

Нікіта Кадан представляє свою роботу «Дух Дурник». Складинки тканини у "Діві Марії, що читає" Матіаса Грюневальда та "Розп'ятті" Лукаса Кранаха Старшого схожі на прапори, що їх надимає вітер історії. Такий самий вітер колись ворушив червоні складинки, що згодом застигли на колоподібному фасаді музею у Шепетівці (колись музей Миколи Островського, нині Музей Пропаганди). У беньямінівського Янгола історії є молодші брати та сестри. Власне, я намагаюсь малювати саме їх - вторинних фігур цього пантеону, які, подібно до свого старшого брата, можуть дивитися лише назад у той час, коли історичний вітер несе їх вперед у невідоме.

Нікіта Кадан народився у Києві у 1982 році. У 2007 закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури, де навчався на відділені живопису у майстерні монументального мистецтва під керівництвом професора М. А. Стороженко. Автор скульптур та інсталяцій, живописних та графічних робіт. Член групи художників Р.Е.П. та кураторського й активістського об'єднання Худрада. Живе та працює у Києві. Представляв Україну на Венеційській бієнале у 2015 році. Нагороди: Kazimir Malevich Prize, 2016; Future Generation Prize (special prize), 2014; Main Prize, PinchukArtCentre Prize (main prize), 2011; Shortlisted for PinchukArtCentre Prize in 2009 and for Future Generation Prize in 2012. Роботи в публічних колекціях: Pinakothek der Moderne, Munich; M HKA - Museum of Contemporary Art Antwerp; mumok (Museum Moderner Kunst Stiftung Ludwig Wien); National Art Museum of Ukraine, Kyiv; Arsenal Gallery, Białystok; Military History Museum, Dresden; Contact Art Collection of Erste Group and ERSTE Foundation, Vienna; The Art Collection Telekom, Berlin; The Kingdom of Belgium, Ministry of Foreign Affairs.

Розтинаючи та знову реорганізовуючи людські тіла у своїх роботах, Леся Хоменко відходить від фігуративу в напрямку до абстракції і, таким чином, говорить про узагальнення та виключення. «Розламані» тіла вже не працюють як належить і, фактично, зображене тіло людини стає тілом картини, разом із зображеною на ній «порожнечею».

Леся Хоменко народилась у 1980 році у Києві, де живе і працює зараз. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури у 2004 році. У 2005–2006 рр. брала участь у резиденції Центру сучасного мистецтва при НаУКМА; у 2008 році – у резиденції LIA (Leipzig International Art program) у Лейпцизі, Німеччина. З 2004 року співзасновниця та учасниця групи Р.Е.П., а з 2008 року – кураторського об’єднання ХУДРАДА. Її роботи були експоновані на багатьох персональних та групових виставках, серед яких – головний проект Kyiv Biennale Arsenale 2012 року, а також виставки у Національному художньому музеї України, у нью-йоркській White Box gallery, віденській MUMOK та Zaheta gallery у Варшаві. Леся Хоменко – номінантка премії PinchukArtCentre Prize у 2009, 2011 та 2013 рр. і Future generation art prize у складі групи Р.Е.П. у 2012 році, заснованих Віктором Пінчуком, а також володарка премії Каземира Малевича у 2012 та 2016 роках.

Олексій Сай представляє свій проєкт Excel-art. Це унікальна практика створення зображень за допомогою Excel, винайдена Олексієм Саєм. З програмою Excel у якості ресурсу візуальної мови Сай працює з 2004 року.

Олексій Сай народився у 1975 році у Києві. Закінчив Київський художньо-промисловий технікум за спеціальністю графічний дизайн у 1993 році та Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури – у 2001 році (відділ станкової графіки). Номінант премії PinchukArtCentre 2009 року. Автор веде активну виставкову діяльність. Олексій Сай брав участь у багатьох групових та персональних проектах в Україні та закордоном. Так роботи художника експонувались у Black Square Gallery (Маямі, США), Saatchi Gallery (Лондон, Велика Британія), Bunsen Goertz Gallery (Нюрнберг, Німеччина), Музеї сучасного мистецтва PERMM (Перм, Росія).

Масштабне полотно «Післяобраз 4» є роботою із серії автора Артема Волокітіна. У цій серії художник розвиває теми, над якими працює протягом останніх років. Наприклад, легко впізнаваним є тло, що імітує техніку гравюри, – одна з візитівок творчості Волокітіна. Крім того, ця серія є новою спробою автора підійти до питання щодо можливості зображення світла як такого.  Післяобраз (afterimage) – це концентрації погляду на конкретному об'єкті створює певний образ, що утримується свідомістю навіть після усунення об'єкта. Післяобрази найчастіше виникають від споглядання предметів, що були опромінені сонцем, або сліпучих спалахів. З фізіологічної точки зору даний феномен є побічним ефектом адаптації очей до яскравого світла. Однак післяобрази мають досить індивідуальний характер, тому що в них присутня велика частка психоемоційного стану людини.

Артем Волокітін народився в 1981 році в м. Чугуїв, Харківська обл., Україна. Закінчив Харківську державну академію дизайну і мистецтв. Проходив стажування в майстерні Ентоні Гормлі в Лондоні. У 2011 році став першим володарем головної премії PinchukArtCentre, що дозволило художнику дебютувати в паралельній програмі Венеціанської бієнале 2011. У 2015 році Артем Волокітін брав участь в основній програмі Венеціанської бієнале, його роботи стали частиною українського павільйону «Надія!». За останні три роки полотна художника побували в лондонській Saatchi Gallery, в Українському інституті Америки в Нью Йорку, а також на датської ярмарку Art Copenhagen і німецької Kolner Listе. Художник живе і працює в Харкові, Україна.

Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery у жовтні 2016 року. Галерея спеціалізується на contemporary art і демонструє широкий спектр різних медіа сучасного мистецтва, проводить персональні та групові виставки.

Галерея сприяє інтеграції українського мистецтва у світові культурні процеси, представляє художників на міжнародних арт-ярмарках та у мистецьких проектах у Європі та США. Voloshyn Gallery прагне відкривати виняткові явища, з фокусом на художників на початкових етапах кар'єри та митців, які вже знайшли свою виражальну мову, але не зупиняються на досягнутому.

Сучасно обладнаний виставковий простір галереї розташований у культурному та історичному центрі Києва, на вулиці Терещенківській, у старовинному будинку 1913 року побудови, власником якого був Н. А. Терещенко. Згодом колекціонер та меценат Богдан Ханенко придбав будівлю для своєї дружини Варвари та перебудував на прибутковий будинок, другий поверх якого призначався для розширення картинної колекції музею Ханенків.

Максим і Юлія Волошини у арт-бізнесі з 2006 року. Їхня перша галерея мала назву Mystetska Zbirka Art Gallery та спеціалізувалася на класичному та повоєнному українському мистецтві ХХ ст. У 2015 році подружжя Волошиних увійшло до списку Forbes 30 Under 30.